Світлій пам’яті Леоніда Рохварха,
учителя зарубіжної літератури НВК №209 «Сузір’я» м. Києва присвячуємо цей захід
Слово модератора
Ірина Кузьменчук,
методист зарубіжної літератури НМЦ гуманітарної освіти
і виховання
Інституту післядипломної педагогічної освіти
Київського університету імені Бориса Грінченка
Наука повинна бути весела,
захоплива і проста. Такими ж повинні бути вчені.
Петро Капіца
Ніколи людина добре не знає
свій предмет, якщо вона йому нікого не навчає.
Петро Капіца
Вітаю учасників подіумної дискусії у дистанційному форматі «Зарубіжна література в школі і особистість цифрової доби: у пошуках відповідностей».
Розпочався новий навчальний рік. І я бажаю всім натхнення, витримки й творчих досягнень! Для успішної роботи (як і кожного року) ми підготували для Вас методичний кейс, укомплектований необхідними нормативними документами та методичними порадами від головного спеціаліста департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Олени Котусенко. Читайте, коментуйте, ставте запитання, якщо виникають!
Поштовхом до визначення теми нашої ювілейної дискусії (адже зарубіжна література, існує в українській школі вже 25 років) стала розмова двох інтелектуалів Умберто Еко й Жан – Клода Кар’єра, розгорнута на сторінках видання «Не сподівайтеся позбутися книжок». Тож ми прагнули, щоб імена, назви, цитати, поміщені в епіграфах і в рубриках подіуму, робили коло дискурсу якомога ширшим. Питання для обговорення Ви знайдете у Програмі заходу. Та попри те, чи перед нами Гуттенберговий винахід, чи сучасне електронне творіння, питання методики навчання літератури залишаються одвічними:
- Читати чи не читати?
- Що читати?
- Чому навчати?
- Як навчати?
Кожне покоління читачів і наставників раз-у-раз шукає і, можливо, знаходить для себе відповіді на ці питання. Та час змінюється і вимагає інших відповідей. І наступне покоління починає увесь процес спочатку. Тож спробуймо й ми…
Цього року ми дещо змінили формат дискусії у порівнянні з роком минулим.
Визначивши коло основних проблем для обговорення – їх випадково виявилося шість (як шість капелюхів Боно чи шість граней кубика Рубика) – ми запропонували експертам за бажанням коментувати одну із обраних проблем. На початок дискусії експерти обрали для розгляду й надіслали матеріали з трьох напрямків. Поза зоною уваги залишилися питання про літературний канон, дитяче читання та програмотворення, а також дискурс про українську педагогічну термінологію. Але, сподіваємось, з часом усі лакуни заповняться. Адже учасники подіумної дискусії можуть не лише обговорювати й коментувати матеріали експертів на сторінках сайту, а й надсилати власні[1]. Зокрема ми планували, що, відповідаючи на запитання розділу «Чи існують методики, які навчають сприймати прочитане?», учасники подіуму поділяться власними техніками, прийомами, методами. Погодьтеся, що мати у себе під рукою велику кількість прийомів з практики – це неоціненний скарб. Закликаю поповнювати нашу скарбницю своїми розробкамиJ
Отже, з часом напрями обговорення подіумної дискусії перетворяться на окремі дискусійні майданчики, які будуть наповнені не лише дистанційними розробками, а й очними заходами. Слідкуйте за анонсами очних заходів у рубриках подіуму.
Окремо хочемо виділити розділ «Моя історія читання» Альберто Манґель. Предмет «Зарубіжна література»: 25 років з українським школярем». Наповнення цього розділу ми бачимо у двох векторах. Один «гуттенбергівський» – це історія читання/викладання предмета зарубіжна література конкретним учителем. Як все починалося? Як створювався курс? Як поступово змінювалися погляди на викладання предмета? Що він означає для Вас? Чому Ви стали вчителем саме зарубіжної літератури? Тощо. Створюємо літопис предмета разом: поринаємо у ретроспекцію, будуємо плани й упевнено крокуємо до результату.
Інший вектор – «електронний». Свого часу, цитуючи білоруського поета В. Дашкевича[2], ми пропонували учасникам олімпіади подумати, які предмети з творів зарубіжної літератури вони помістили б до Музею людини і чому? Пропонуємо це питання для відповіді викладачам зарубіжної літератури, лише дещо в розширеному вигляді: «Які предмети з творів зарубіжної літератури, які входили до програм упродовж 25 років, Ви помістили б до Музею людини і чому?» Відповіді (зображення + коротке пояснення) можна оформити за допомогою ресурсу для створення візуального дизайну (http: // www.canva.com) та помістити на нашій сторінці Віртуальної дошки Padlet. Детальну інструкцію ми помістимо у відповідному розділі подіумної дискусії.
«Історія читання» – це не лише тексти – темні й незвідані світи, що оживають, коли літери набувають для кожного з нас свого сакрального сенсу – це ще й ті, хто історію переповідає й оживлює, спрямовує нас за світлом власного серця й розуму – наші Учителі. Щирі, віддані, світлі, цілеспрямовані й захоплені. Справжні у всьому, що роблять.
Таким був Леонід Аронович Рохварг.
Учитель не буває колишнім, поки є ті, хто його пам’ятає.
За рішенням творчої групи вчителів зарубіжної літератури міста Києва ми присвячуємо цей захід його світлій пам’яті.
[1] Умови участі та контакти див. у Програмі заходу
[2] «Як не просили б, не погрожували і не лаяли б несамовито, і все одно б у музей людини на найвидніше місце поклали б сокиру Раскольнікова Родіона»
Вступне слово
Олена Котусенко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України «Нормативно-правове забезпечення викладання зарубіжної літератури в 2017/2018 навчальному році»
Методичний кейс. Організація навчально-виховного процесу із зарубіжної літератури у 9 класі
Формат матеріалів учасників заходу
відео (до 10 хвилин), тези доповіді, стаття, презентація.
Бажано, щоб друковані матеріали містили фото учасника заходу.
Формат обговорення
Учасники дискусії можуть надсилати матеріали на поштову скриньку i.kuzmenchuk@kubg.edu.ua та svitlitportal@gmail.com залишати коментарі та ставити запитання на сайті www.svitlit.ippo.kubg.edu.ua
Дискусія носить модерований характер, коментарі оприлюднюються після попереднього перегляду модератором. Усі коментарі, що містять некоректні висловлювання, образи тощо, видаляються модератором без попередження.
Дискусія триватиме до 26 квітня 2018р.
Питання для обговорення
- «Що хотів сказати письменник?» чи «Що я, читач, зумів винести із сказанного?» М. Аромштам
Читацькоцентрична чи текстоцентрична парадигма вивчення літератури в школі?
Читацькоцентрична чи текстоцентрична парадигма вивчення літератури в школі? Експерт ОЛЕНА ІСАЄВА
- «Найбільшим письменником, можливо, є той, кого ми ніколи не читали». У. Еко
Літературний канон, дитяче читання і змістове наповнення програм з літератури
- «Завдяки Інтернету ми повернулися в еру текстів» У. Еко
Засоби активізації читацької діяльності «дітей мережевого розуму»
Засоби активізації читацької діяльності «дітей мережевого розуму» Експерт ОЛЕНА ІСАЄВА
Виклики цифрової епохи сучасному читачу та шляхи їх подолання Експерт ЖАННА КЛИМЕНКО
Засоби активізації читацької діяльності «дітей мережевого розуму» Експерт ЛЕСЯ ПІКУН
Шрифтова композиція як вид креолізованого тексту Експерт ІГОР ЦІКО
Майстер-клас Олени Ісаєвої «Від читання-сканування до читання-занурення у текст»
Предмет «Зарубіжна література»: 25 років з українським школярем
Як створювати колаж
- Зареєструйтеся на Canva (http://www.canva.com) через Facebook, Google чи електронну пошту.
- У лівому верхньому кутку натисніть на позначку Canva, потім «Обрати дизайн» «Фотоколаж».
- Оберіть один з безкоштовних макетів для створення фото колажу.
- Доберіть і завантажте ілюстрацію.
- Виберіть функцію «Додати зображення».
- Додайте і розмістіть на макеті зображення.
- Після закінчення композиції оберіть функцію «Завантажити» й збережіть створений колаж на своєму пристрої.
- За посиланням перейдіть на сторінку віртуальної дошки для спільної роботи Padlet.
- Натисніть на
в кутку і додайте колаж та коментар до нього.
У коментарі обов’язково вкажіть своє ім’я та прізвище, навчальний заклад, місто.
Бажаємо успіхів!
- «Дієслово «читати» не терпить наказового способу» Д. Пеннак
Чи існують методики, які навчають сприймати прочитане?
Читання як розуміння МАРИНА АРОМШТАМ
Чи існують методики, які навчають сприймати прочитане? Експерт ОЛЕНА ІСАЄВА
Методики, які навчають сприймати прочитане… чи просто читати… Експерт АЛЛА МАРТИНЕЦЬ
Поставити читача перед текстом (Матеріали до уроку за оповіданням Е. Керета «Сирена». 11 клас)
- «Подискутуймо, але передусім згодимося в термінах» Сократ
Дискурс про сучасну українську педагогічну термінологію
Доброго дня, шановні колеги.
Всім відомо, що сьогодні діти мало цікавляться художньою літературою,читають, в кращому випадку, тільки ті книги,які передбачає шкільна програмаю. Важко уявити,яким буде майутнє людей,що сьогодні не читають, а завтра не зможуть слухати, творчо мислити,висловлювати свої думки. Можна тільки здогадуватись,якою буде культура…
Саме тому сьогодні література – чи не один з найважливіших предметів.
Кожна людина повинна знати,для чого вона робить те чи інше. Отож, дитина повинна розуміти мету літературної освіти. Книги мають бути цікавими для читача, спонукати їх до саморозвитку. З повагою необхідно ставитись до кожної думки учня, навіть,якщо вона не співпадає з авторською.
Урок літератури повинен розвиваим, а не Інформувати.
Найважливіше – вчити дітей отримувати задоволення від читання,розвивати інтерес до книги, шукати ідеали для себе.
Дякую,Ірино Василівно,що ви піклуєтесь про це і надаєте можливість висловити свої думки з цього приводу.
Всього Вам доброго.
Доброго дня, шановні колеги.
Питання щодо залучення дітей до читання є актуальним для сучасного читача та вчителів. Діти все більше замінюють “живе” читання прослуховуванням аудіокниг та переглядом телефільмів, захоплюючись спецефектами та розвитком дії, не занурюючись у глибини текстуального сприйняття. Можливо, для того щоб зрозуіти, що сьогодні цікавить сучасних учнів, потрібно самим вчителям дослідити і вивчити це питання. Залучати до праці в проектах (“Книга для друга”), де учні, розповідаючи про свої вподобання, розкриють свій всласний світ. Вислухати, зрозуміти і не заперечувати їхнє бачення цієї проблеми і шляхи подолання.
Дана платформа є цікавою і повчальною для вчителів, щоб переосмислити своє стереотипне ставлення до викладання літератури та вивчення програмових творів. Вдосконалення і переосмислення потрібно починати з себе, а потім нести зернятка знань дітям.
Дякую за можливість ознайомитися, повчитися, зрозуміти і переосмислити своє ставлення до викладання літератури в школі.
Наснаги та творчий ідей!
Переглянула. Дякую, Ірино Василівно! Поки є ентузіасти,залишається надія, що філістери не пройдуть! Будемо всіма силами боротися за душі наших учнів!!!