22 серпня 2024 року в Гімназії міжнародних відносин № 323 м. Києва відбулася подіумна дискусія «Літературна освіта під час війни: виклики та пріоритети». Із вдячністю зазначимо, що наразі цей заклад освіти став справжнім творчим хабом для зарубіжників столиці. Вітальним словом розпочала зібрання директор гімназії Алла Жукова.

Організатори заходу провідним визначили завдання виокреслити виклики, що постали нині перед учителями-словесниками та розглянути можливі перспективи ефективного реагування на них, адже у кожному виклику завжди закладена можливість. Саме про це слушно зауважував культуролог Ігор Козловський: «Єдиний спосіб подолати травму, в тому числі і травму війни – зробити з неї досвід» – а отже ресурс. Таким чином, першорядним завданням ми вбачали пошук відповіді на питання:

• Які наукові дослідження допоможуть віднайти ресурс?
• Які методико-педагогічні практики будуть «ресурсними» на даному етапі?
• Яким є читання під час війни?
• Які практики подолання освітніх втрат можуть бути ресурсними у навчанні зарубіжної літератури?

Цікавими думками та досвідом роботи ділилися експерти – учителі і науковці столиці.

Якість життя, досягнення результатів у навчанні багато в чому залежить від ставлення до викликів/випробовувань, які постають перед людиною. Як реагують на виклики люди з фіксованим способом мислення і люди з мисленням, націленим на зростання? Чому важливо плекати мислення зростання нині, як його розвинути в собі і в учнів, – про це йшлося у виступі «Мислення зростання у навчанні зарубіжної літератури» Ірини Кузьменчук, методиста НМЦ професійного розвитку педагогічних працівників Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Учасники подіумної дискусії визначили імплементацію мислення зростання у навчальний процес одним із пріоритетних завдань.

Значний резонанс мав виступ Валентина Пижа, учителя зарубіжної літератури СШ № 320. Його «Маленька історія великого успіху: як працювати з учнями, що мають дислексію» переповідала про виклик, який вимагав від учителя літератури надзвичайних зусиль, систематичної копіткої праці, любові і терпіння, щоб ще один маленький українець за рік у 5-му класі пройшов величезний шлях від опанування літер до читання. Ми щиро дякуємо п. Валентину і бажаємо досягнення нових вершин його вихованцю.

На небезпечних викликах сьогодення, проблемах літературної освіти, читанні в умовах війни та особливостях дитячого читання зосередила увагу учасників дискусії Світлана Сафарян, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. У виступі «Зміни в культурі читання в реаліях сьогодення: як ми (не)читаємо під час війни» вона поділилася міркуваннями та надала поради щодо розвитку читацької компетентності у сучасних реаліях.

Тему продовжила Юлія Бойко, учителька зарубіжної літератури Технічного ліцею Шевченківського району. У виступі «Мотивація підлітків до читання з розумінням» п. Юлія зауважила, що дієвим засобом мотивації учнів до усвідомленого читання може стати робота над проєктом бодібіографії героя твору. Вчителька розповіла про досвід організації і проведення проєкту бодібіографії героя у 7 класі за твором Барбари Космовської «Буба» (нагадаємо, що детально про проєкт бодібіографії ми розповідали на одному з вебінарів. Див. новину на «СвітЛіт», а також розгляд цієї теми міститься у модулі на Дистанційній платформі Інституту). І ще одним дієвим засобом мотивації до читання поділилася Ю. Бойко: вона надіслала роботи своїх учнів Барбарі Космовській. Письменниця високо оцінила учнівські доробки. Також вона у своєму дописі щиро привітала учасників серпневої зустрічі (привітання розміщене у презентації до виступу). Ми зі свого боку подякували п. Барбарі за участь у дискусії і зробили її почесним учасником нашого заходу.

Розмову про читання з розумінням поглибили педагоги Ліко-школи. Про усвідомлене читання як «ключ» до основних компетентностей та практики його розвитку ми дізналися з розвідки учительки української мови Катерини Тимошенко. Її колега, учителька літератури, Алла Мейта поділилася роздумами й цікавим власним методичним доробком, який виклала в темі: «Путівник до усвідомленого читання, або як не відлякати тих, хто думає, що не любить читати». Виступи сподобалися учасникам конференції, і ми сподіваємося, що матимемо нагоду на практиці познайомити з цим досвідом широкий загал.

Від заступника директора СШ № 307 з поглибленим вивченням природничих наук, вчительки зарубіжної літератури Юлії Костенко, учасники заходу дізналися про переваги впровадження STEАM-навчання в освітній процес, етапи роботи та ефективний досвід впровадження літературно-географічного STEАM-проєкту «Навколо світу за 70 уроків». І це ще одна дієва ресурсна технологія сьогодення.

Про визначення координат і точок відліку нового навчального року, – про любов, крила і коріння – був виступ – звернення до колег співмодератора «СвітЛіт»-порталу Ірини Мегедь. В основі промови – осмислення творчості Й. В. Гете та власний переклад українською вірша поета «Звідки ми народилися?». «Любов – це дія», – наголошував Ігор Козловський. Тож цей текст Гете стане ще одним магістральним напрямком нашої освітньої діяльності, про що згодом читайте у новинах «СвітЛіт»-порталу.

Своїми рефлексіями щодо теми дискусії поділилася наш постійний експерт, учителька Гімназії міжнародних відносин № 323 Ірина Каплуновська. Ви можете переглянути її репортаж-нарис подіумної дискусії, посилений словами щирого і незламного Василя Стуса.

Такою була наша серпнева зустріч у 911 день після повномасштабного вторгнення російської армії в Україну. Ми прагнули виокреслити перспективи і вектори діяльності, прослідкувати напрямки руху думки, визначити власний маршрут, згуртуватися і видобути синергію.

Коли кажуть «Поглянь на ситуацію з позитивного боку» – це означає «повірити в себе».
Вірте в себе. Вірте в нашу «сродну працю». Вірте в Україну.
Вдалого року. Зустрінемось.

Із вдячністю, любов’ю і повагою – Ірина Кузьменчук

Ірина Кузьменчук. Мислення зростання у навчанні зарубіжної літератури: презентація
Валентин Пиж. «Маленька історія великого успіху: як працювати з учнями, що мають дислексію. З досвіду роботи»: презентація
Світлана Сафарян. Зміни в культурі читання в реаліях сьогодення: як ми (не)читаємо під час війни: презентація
Юлія Бойко Мотивація підлітків до читання з розумінням: презентація
Катерина Тимошенко. Усвідомлене читання: презентація
Алла Мейта. Путівник до усвідомленого читання, або як не відлякати тих, хто думає, що не любить читати: презентація
Юлія Костенко. Літературно-географічний STEM-проєкт «Навколо світу за 70 уроків»: презентація
Ірина Мегедь. «Звідки ми народилися?»: відео
Ірина Каплуновська. Репортаж-нарис подіумної дискусії: відео
Рефлексія учасників педагогічної студії

З 16 до 24 березня 2024 року Український інститут книги вперше проводив Національний тиждень читання поезії. Темою тижня цього року є Дім.

Центр професійного розвитку педагогічних працівників Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, «СвітЛіт» – портал учителів зарубіжної літератури – доєдналися до проведення першого Національного тижня читання поезії й створили проєкт «Дім: украЇнська палітра – 2024».

Ми отримали не лише натхненні роботи, які викладаємо на каналі «СвітЛіт» – порталу.

Ми отримали проєкт, який нас об’єднує, гуртує і дає можливість поділитися своїм світовідчуттям. І ось що важливо. Можна було обирати вірші будь-яких авторів, які розкривають тему проєкту. Але здебільшого учасники віддавали перевагу поезіям, написаним нині, бо саме в них відчувається пульс сьогодення, саме вони щиро і точно розказують про нас і торкаються наших думок і наших сердець.

Відомо, що давні героїчні епоси створювались у певний час, важливий для формування народу, його національного становлення, й відтворюють його етичний й естетичний код. Нам спало на думку, що сучасна поезія, написана і професійними поетами, і звичайними людьми, крок за кроком відтворює кольорову палітру нашого дому, сучасної України, відтінки, тони й напівтони сьогодення і почасти виконує ту саму місію.

Тож ми вирішили продовжити читання поезії й перетворити тиждень читання поезії на рік її читання.

Доєднуйтеся до нашої ініціативи. Додавайте свої фарби до палітри.

Нагадуємо умови участі. І не змінюємо їх. Особливо стосовно поняття «сучасна поезія», адже вона визначається не лише часовими межами.

Умови участі

Палітра – це інструмент, який допомагає змішувати фарби, створювати відтінки, тони та напівтони, експериментувати з кольором. У переносному значенні – сукупність виражальних засобів у творчості митця (письменника, художника, композитора тощо).

Для участі у проєкті оберіть поезію, яка розкриває тему проєкту, запишіть її читання у відеоформаті та надішліть на поштову скриньку svitlitportal@gmail.com

Вимоги до оформлення відеороботи

• Назвіть своє ім’я і прізвище, населений пункт.
• Повідомте інформацію про себе, яку вважаєте доречною (наприклад, посаду, місце роботи тощо).
• Зазначте колір (кольори), якому (яким), на Вашу думку, відповідає поезія, обрана Вами для читання.
• Вкажіть автора і назву твору.
• Виразно прочитайте вірш.

Надішліть відео на вказану поштову скриньку з позначкою «Читання поезії».

Технічні вимоги до відео

• Орієнтація горизонтальна.

Якщо Ви додаєте до відео фонову музику чи відеоряд, дотримуйтеся збереження авторських прав.

Відеороботи проєкту розміщені на каналі YouTube «СвітЛіт» – порталу.

З повагою
модератори «СвітЛіт» – порталу
Ірина Кузьменчук, Ірина Мегедь

Канал YouTube «СвітЛіт» – порталу
Список відтворення робіт учасників проєкту
Проморолик проєкту

У 2023-2024 році відбулася майстерня творчого письма для педагогів усіх спеціальностей.

Письменницьку майстерність відносять до персональних навичок сучасного фахівця (Британська платформа інтернет навчання SkillsYouNeed). Водночас письмо, як і читання, – це не вроджена здібність, а набуте вміння, яке потребує наполегливості і зусиль, тож часто сприймається як заскладна і марудна робота. «Усі здатні» – основне положення-гасло технології майстерні письма (Atelie), розробленої учасниками «Французької групи нової освіти» (GFEN), які вірили і переконували інших в природній здатності всіх людей до творчості. Завдяки продуманим технікам текст виникає ніби сам по собі, невимушено, і концентрується навколо речей, що важливі для автора тексту на момент творення. Майстерня, як зазначають її засновники, відбулася тоді, коли стався «розрив» – «сходження кожного учасника до нового знання й нового досвіду шляхом самостійного або колективного відкриття». Я написала, я намалював, я зрозуміла… І це найважливіше. Учасники майстерні письма відзначили її терапевтичний ефект. Кожен у майстерні отримує свій результат. А якість результату майстерні залежить від особистості учасників, їхнього бажання і налаштування на комунікацію.

Пропонуємо вам познайомитися з роботами учасників майстерні, які дали згоду на їхнє оприлюднення. Сподіваємося, що їхні тексти, створені за короткий час (15-20 хв) спонукатимуть вас до участі у наступних майстернях письма та використання набутого досвіду у навчальному процесі.

Тексти учасників майстерні творчого письма