Світ фантастики: Рей Бредбері та Роберт Шеклі

Bradbury4 грудня  2014 року в Інституті післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся круглий стіл для вчителів світової літератури на тему «Образ майбутнього в літературі. Вивчення творів Р. Д. Бредбері та Р. Шеклі у 6-му класі». 

Учасники круглого столу обговорювали питання: що таке фантастика – це літературний жанр чи окремий тип мистецтва; чи існують відмінності між фентезі й науковою фантастикою; що таке фантастичне припущення, які його види; які функції фантастичного припущення у творах письменників Р. Шеклі та Р. Бредбері; яким чином культурологічний аналіз творів сприятиме організації роботи над текстом творів Р. Шеклі та Р. Бредбері; які прийоми і форми роботи можна використовувати з шестикласниками під час вивчення оповідання   Р. Бредбері «Усмішка».

 

Програма круглого столу

Ірина Кузьменчук. Модерація: презентація

Людмила Тарнавська. Функції фантастичного припущення в оповіданні Р.Шеклі «Запах думки»: презентація

Людмила Тарнавська. Фантастичне припущення як формотворча складова фантастичної літератури: доповідь

Ірина Мегедь. Роберт  Шеклі «Запах думки»: презентація

Ірина Жеміоніс. Світ людей у новелі Р. Бредбері Прийоми і форми організації навчальної діяльності учнів на уроці світової літератури у 6-му класі: презентація

Олена Покатілова. Елементи культурологічного аналізу під час вивчення творів письменників-фантастів у 6-му класі: презентація

 

9 коментарів

  1. Галина Касянчук :

    Дякую за цікаві поради і власні спостереження авторки статті щодо фантастики в сучасному дитячому сприйнятті,зокрема формування в учнів уявлення про фантастичне припущення як прийом в літературі.
    Важливо учням пояснити, що автори фантастичних творів незалежні від досягнень науки і магії. У матеріалах уроку є досить змістовний і корисний для сприймання і розуміння матеріал про письменника-фантаста Шеклі, згадано про концепцію прл концепцію творчості письменника. Цікавим вкрапленням в урок є індивідуальне завдання учням підготувати повідомлення про телепатію. Доречним є варіант домашнього завдання їз використанням кіл ВЕНА. Галина Касянчук

  2. Твори фантастичної літератури дуже популярні серед читачів. Автори фантастичних творів незалежні від досягнень науки. Було цікаво переглядати матеріал і скористатися ним на уроках, дякую за методичну допомогу і підтримку.

  3. Ходорич О.І. :

    Рей Бредбері та Роберт Шеклі – це Всесвіти зі своїм баченням людини та шляхів розвитку людства. Завжди цікаво бачити різні підходи до вивчення творчості майстрів жанру фантастики. Методично змістовні презентації учасників “круглого столу” заставляють замислитися над власними шляхами вивчення фантастики на уроках, деякі ідеї використаю на уроці, зокрема групову роботу на уроці за новелою Рея Бредбері “Усмішка” за наступними питаннями: матеріально-речовий світ у новелі;світ людей у новелі;образ Тома у новелі.
    Дякую усім учасникам круглого столу.

  4. Галина :

    Матеріал цікавий, захоплюючий. Неодмінно використаю його під час уроку. Дякую за таку цікаву роботу

  5. Маринська Світлана, вчитель зарубіжної літератури сш №185 м. Києва :

    Вивчення фантастичних творів цікаво як для вчителя, так і для учнів. І головне в цьому процесі – допомогти шестикласникам по-новому побачити, сприйняти тексти (в самому широкому розумінні цього слова)класичних авторів цього жанру, якими, безумовно є Бредбері та Шеклі. З тієї точки зору для мене особисто корисним і цікавим виявився матеріал (презентація) Ірини Мегедь “Р.Шеклі.”Запах думки”. Наскільки по-новому, незвично можна подати текст цього оповідання! Я впевнена, що діти обов’язково зацікавляться тими асоціативними гронами, які вибудовує автор, спираючись на багатозначність слів “odour” та “thought” в англ. мові; або аналізуючи можливе походження імені головного героя(гра слів та значень), його зв’язок з сучасними нам реаліями життя. І при цьому, що важливо. автор не забуває і про ідею оповідання, про той глибинний зміст, без якого Шеклі не був би Шеклі.
    Взагалі, в кожному виступі та презентації круглого столу можна було відшукати “цікавинки” і для своїх уроків. Дякую всім учасникам!

  6. Попова Н.П. :

    У цій доповіді я побачила для себе один із варіантів вивчення теми “Образ майбутнього в літературі” в шостому класі. З інтересом прочитала про деякі факти з біографії Р. Шеклі, в тому числі – про останній період життя, пов’язаний з Україною. Мене зацікавили авторські нотатки щодо формування в учнів уявлення про фантастичне припущення як прийом у літературі. І сподобалася версія уроку зв’язного мовлення, де автор пропонує порівняти Тома і Кліві – героїв з двох різних фантастичних оповідань.
    Вважаю, що такий варіант вивчення теми має право бути!

  7. Олена Троценко :

    Фантастичні твори надзвичайно захоплюють учнів. Круглий стіл «Образ майбутнього в літературі. Вивчення творів Рея Бредбері та Роберта Шеклі у 6-ому класі» розглянув багато цікавих питань. Серед них: чи є фантастика жанром, фантастичні припущення та їх види. Питання з теорії літератури є важливим елементом викладання літератури, і ці матеріали допоможуть вчителю.
    Основні фрагменти презентації О.Покатілової «Елементи культурологічного аналізу під час вивчення творів письменників-фантастів у 6-ому класі» можна використати при підготовці до уроку та при його проведенні.
    Цікавим є виступ Людмили Тарнавської «Планування вивчення теми «Образ майбутнього в літературі», тези щодо співвіднесення фантастики, художнього вимислу і змістових рівнів поняття «умовність», відомості про Шеклі, концепція творчості письменника, завдання і запитання за оповіданням «Запах думки», різні види робіт з розвитку зв’язного мовлення – все це можна використати на своїх уроках.
    Дякую за чудові матеріали.

  8. Хамбекова Лариса :

    Цікаво представлені матеріали всіма учасниками заходу.Дякую за чудові презентації,які водночас легкі до сприйняття та насичені корисною інформацією.Нестандартний підхід,логічність викладення,система запропонованих завдань за творчістю авторів робить такі уроки живими та діалогічними.

  9. Інна Ніяка (Вікторія) :

    Переглянула всі матеріали з великою цікавістю. Справжнє захоплення викликала робота Ірини Мегедь: варіанти перекладу назви як спосіб відшукати сенс у смисловому прирощенні – це геніально!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*