У 70-х роках минулого століття фінська громада почала реформу шкільної освіти. І в перше десятиріччя століття сучасного про фінську школу почали говорити у світі як про глобальний освітній тренд, що базується на рівності, безкоштовності, індивідуальному підході та довготривалій довірі до вчителів, створює ефект успішності і забезпечує розвиток ключових компетентностей для життя, а не лише для складання тестів. Реформування фінської освіти триває і нині…

Яким є життя і навчання фінських школярів і вчителів? Що і як читають у Фінляндії? В чому особливість літературної освіти?

Думками і враженнями від відвідання країни ділилася Ірина Горобченко, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, учитель-методист зарубіжної літератури.

Це було третє заняття школи педагогічної майстерності.

Учасники вебінару зацікавлено обговорювали її розповідь, ділилися власним досвідом й прагнули вивести оптимальну формулу літературної освіти.

Спробуйте і ви! Дивіться запис події на ютуб-каналі «СвітЛіт»-порталу і долучайтеся до обговорення.

Заставка: Бібліотека Oodi, Гельсінкі

Свого часу Генрі Форд сказав щось на кшталт: «Вірите ви, що можете, чи вірите, що не можете, ви маєте рацію». Судження неабияк пасує Олені Тішурі, переможниці міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025» в номінації «Зарубіжна література», учительці комунального закладу «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов» Деснянського району міста Києва.

Віра у власні сили, непереборний оптимізм і товариськість, креативність і професійна вправність дозволяють їй впевнено просуватися до поставленої мети.

Підсумковий урок учительки у 8 класі «Пошук сенсу життя та цінність «простих речей» у творі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» на фінальному етапі Конкурсу отримав багато схвальних відгуків від членів журі та викликав живий інтерес в учнівства.

Діяльнісний підхід, оригінальність задуму, ясність, чіткість і логічна стрункість форми уроку створюють ситуацію успіху для кожної дитини, сприяють зануренню в тему і спонукають до осмислення, власного тлумачення і творчого вирішення завдань, сприяють розвитку комунікативних навичок і поглиблюють уміння колективної взаємодії.

Зауважимо, що структура уроку досить гнучка і це дозволяє педагогам, які скористаються ідеєю Олени Тішури, наповнити її новими сенсами й власними інтерпретаціями. Тож не дивно, що київські вчителі зарубіжної літератури висловили бажання теж побути її учнями.

Це було друге заняття школи педагогічної майстерності «Сучасні педагогічні тренди в навчанні зарубіжної літератури» – майстерня Олени Тішури «Артоб’єкти у навчанні зарубіжної літератури».

Пропонуємо вам зануритися в атмосферу творчості і креативу, втілюйте власні інтерпретації та діліться думками й враженнями.

Відеозапис майстерні на ютуб-каналі СвітЛіт-порталу

Олена Тішура. «Пошук сенсу життя та цінність «простих речей» у творі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» (план-конспект уроку)

Олена Тішура. Урок «Пошук сенсу життя та цінність «простих речей» у творі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» (презентація до уроку)

Роздатковий матеріал до уроку

Фотогалерея заходу

Заставка до новини: Лоренцо Куінн «Будівництво мостів»

У 2025-2026 навчальному році розпочала роботу школа педагогічної майстерності вчителів «Сучасні педагогічні тренди у навчанні зарубіжної літератури».

Перше заняття було присвячене «Відкриттям сучасної транскультурної літератури». На вебінарі Євгенія Волощук, викладачка Європейського університету Viadrina (Франкфурт-на-Одері, Німеччина), доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, вчитель-методист зарубіжної літератури, знайомила присутніх з етапами формування феномену транскультури, «яка твориться письменницями та письменниками на перетині декількох культурних та мовних перспектив», розглядала центральні тенденції розвитку транскультурної літератури, її сучасних досліджень, зосередившись на постатях німецькомовних письменників східноєвропейського походження, передусім – пов’язаних з мультинаціональним українським простором.

Переглянути запис вебінару ви можете на ютуб-каналі «СвітЛіт»-порталу.

Заставка до новини: Бруно Каталано «Пам’ятник емігранту»

21 серпня 2025 року, уже за доброю традицією, учителі-словесники Києва завітали до Ліцею № 323 Дарницького району столиці, щоб узяти участь у серпневій методичній конференції «Сучасні педагогічні тренди у навчанні зарубіжної літератури».

Урочисто відкрила конференцію директор ліцею Алла Жукова, кандидат педагогічних наук, Заслужений працівник освіти, вчитель-методист, «Відмінник освіти України», «Відмінник столичної освіти».

Особливий настрій, що мотивував до творчої і плідної роботи, створив виступ Петра Приймака, соліста Національної опери України, заслуженого артиста України. Його талант, натхненне виконання української класики стало внутрішнім камертоном конференції й змусили відсторонитися від нічних і ранкових тривог. Щиро дякуємо п. Петру й бажаємо успіхів у сродній праці.

Після творчого тренінгу від заслуженого артиста, педагоги розпочали детальний розгляд теми. Модератор запропонувала під час знайомства з доповідями і для їхнього обговорення скористатися інструментом латерального мислення «Плюс-мінус-цікаво». Також вона познайомила присутніх з узагальненими запитаннями, які учасники заходу ставили під час реєстрації на конференцію.

Про «Тренди в освіті: міжнародні дослідження і український контекст» був виступ Ірини Кузьменчук, методиста центру професійного розвитку педагогічних працівників Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Під час виступу промовиця звернула увагу присутніх на те, яким чином корелюють поняття «освітній тренд» – «педагогічний тренд», які зі світових досліджень мають розвиток на українському ґрунті, чи справді сучасні освітні тренди є сучасними і що необхідно для того, щоб ідея з минулого стала трендом сьогодні.

Ці питання конкретизувала, розширила і поглибила в доповіді «Сучасні педагогічні тренди: ефективність чи данина моді?» Світлана Сафарян, доцент кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент.

Власним досвідом використання освітніх трендів у навчанні зарубіжної літератури поділилася в експресивному й натхненному виступі «Освітні тренди: як «оживити» урок зарубіжної літератури» Олена Тішура, учитель зарубіжної літератури комунального закладу «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов» Деснянського району міста Києва, переможиця міського етапу конкурсу «Учитель року – 2025» у номінації «Зарубіжна література».

Після обговорення виступів, з’ясування «плюсів» і «мінусів» дійшли висновку, що найвагомішим освітнім трендом було і залишається читання з розумінням, ця ж теза стала магістральною у відеорепортажі конференції Ірини Каплуновської, учителя-методиста Ліцею № 323 Дарницького району м. Києва. Продовженням заходу було знайомство з вебінарами й майстерками, які чекають на педагогів у рамках проведення школи педагогічної майстерності для вчителів-словесників у 2025-2026 навчальному році. Саме це й має реалізувати тему конференції впродовж року.

Свої заходи в програмі реалізації теми «Сучасні педагогічні тренди у навчанні зарубіжної літератури» презентували:

Євгенія Волощук, доктор філологічних наук, викладачка Європейського університету Viadrina (Франкфурт-на-Одері, Німеччина), старший науковий співробітник, вчитель-методист зарубіжної літератури;

Олена Тішура, учитель зарубіжної літератури комунального закладу «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов» Деснянського району міста Києва, переможиця міського етапу конкурсу «Учитель року – 2025» у номінації «Зарубіжна література»;

Ірина Горобченко, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, учитель-методист зарубіжної літератури;

Ольга Невмержицька, учитель зарубіжної літератури ліцею № 143 Оболонського району м. Києва, заслужений учитель України;

Алла Мейта, учитель-методист української і зарубіжної літератури ТОВ «Ліко-школа»;

Ольга Чернишенко, учитель-методист української мови та літератури ліцею № 89 імені Григорія Цехмістренка Печерського району м. Києва;

Олександр Каєнко, учитель Новоукраїнського ліцею «Лідер» Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, учитель-методист, заслужений учитель України.

Анотації, теми заходів та орієнтовні терміни проведення зазначені у документі «Модерація» під публікацією. Анонси про заходи будуть розміщені на «СвітЛіт».

Тож підсумки підбиті, питання і завдання поставлені. Попереду навчальний рік.

Згідно з визначенням Національної платформи єдності й згуртованості стійкість – це насамперед здатність адекватно ідентифікувати ризики та реагувати на них. «Вірите ви, що можете, чи вірите, що не можете, ви маєте рацію», – так казав Генрі Форд.

Стійкості і віри. Вдалого року. Зустрінемось.

З найкращими побажаннями – Ірина Кузьменчук.

Ірина Каплуновська. Відеорепортаж конференції
Ірина Кузьменчук. Модерація
Світлана Сафарян. Сучасні педагогічні тренди: ефективність чи данина моді?
Ірина Кузьменчук. Тренди в освіті: міжнародні дослідження і український контекст
Олена Тішура. Освітні тренди: як «оживити» урок зарубіжної літератури»
Сертифікати учасників

22 серпня 2024 року в Гімназії міжнародних відносин № 323 м. Києва відбулася подіумна дискусія «Літературна освіта під час війни: виклики та пріоритети». Із вдячністю зазначимо, що наразі цей заклад освіти став справжнім творчим хабом для зарубіжників столиці. Вітальним словом розпочала зібрання директор гімназії Алла Жукова.

Організатори заходу провідним визначили завдання виокреслити виклики, що постали нині перед учителями-словесниками та розглянути можливі перспективи ефективного реагування на них, адже у кожному виклику завжди закладена можливість. Саме про це слушно зауважував культуролог Ігор Козловський: «Єдиний спосіб подолати травму, в тому числі і травму війни – зробити з неї досвід» – а отже ресурс. Таким чином, першорядним завданням ми вбачали пошук відповіді на питання:

• Які наукові дослідження допоможуть віднайти ресурс?
• Які методико-педагогічні практики будуть «ресурсними» на даному етапі?
• Яким є читання під час війни?
• Які практики подолання освітніх втрат можуть бути ресурсними у навчанні зарубіжної літератури?

Цікавими думками та досвідом роботи ділилися експерти – учителі і науковці столиці.

Якість життя, досягнення результатів у навчанні багато в чому залежить від ставлення до викликів/випробовувань, які постають перед людиною. Як реагують на виклики люди з фіксованим способом мислення і люди з мисленням, націленим на зростання? Чому важливо плекати мислення зростання нині, як його розвинути в собі і в учнів, – про це йшлося у виступі «Мислення зростання у навчанні зарубіжної літератури» Ірини Кузьменчук, методиста НМЦ професійного розвитку педагогічних працівників Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Учасники подіумної дискусії визначили імплементацію мислення зростання у навчальний процес одним із пріоритетних завдань.

Значний резонанс мав виступ Валентина Пижа, учителя зарубіжної літератури СШ № 320. Його «Маленька історія великого успіху: як працювати з учнями, що мають дислексію» переповідала про виклик, який вимагав від учителя літератури надзвичайних зусиль, систематичної копіткої праці, любові і терпіння, щоб ще один маленький українець за рік у 5-му класі пройшов величезний шлях від опанування літер до читання. Ми щиро дякуємо п. Валентину і бажаємо досягнення нових вершин його вихованцю.

На небезпечних викликах сьогодення, проблемах літературної освіти, читанні в умовах війни та особливостях дитячого читання зосередила увагу учасників дискусії Світлана Сафарян, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. У виступі «Зміни в культурі читання в реаліях сьогодення: як ми (не)читаємо під час війни» вона поділилася міркуваннями та надала поради щодо розвитку читацької компетентності у сучасних реаліях.

Тему продовжила Юлія Бойко, учителька зарубіжної літератури Технічного ліцею Шевченківського району. У виступі «Мотивація підлітків до читання з розумінням» п. Юлія зауважила, що дієвим засобом мотивації учнів до усвідомленого читання може стати робота над проєктом бодібіографії героя твору. Вчителька розповіла про досвід організації і проведення проєкту бодібіографії героя у 7 класі за твором Барбари Космовської «Буба» (нагадаємо, що детально про проєкт бодібіографії ми розповідали на одному з вебінарів. Див. новину на «СвітЛіт», а також розгляд цієї теми міститься у модулі на Дистанційній платформі Інституту). І ще одним дієвим засобом мотивації до читання поділилася Ю. Бойко: вона надіслала роботи своїх учнів Барбарі Космовській. Письменниця високо оцінила учнівські доробки. Також вона у своєму дописі щиро привітала учасників серпневої зустрічі (привітання розміщене у презентації до виступу). Ми зі свого боку подякували п. Барбарі за участь у дискусії і зробили її почесним учасником нашого заходу.

Розмову про читання з розумінням поглибили педагоги Ліко-школи. Про усвідомлене читання як «ключ» до основних компетентностей та практики його розвитку ми дізналися з розвідки учительки української мови Катерини Тимошенко. Її колега, учителька літератури, Алла Мейта поділилася роздумами й цікавим власним методичним доробком, який виклала в темі: «Путівник до усвідомленого читання, або як не відлякати тих, хто думає, що не любить читати». Виступи сподобалися учасникам конференції, і ми сподіваємося, що матимемо нагоду на практиці познайомити з цим досвідом широкий загал.

Від заступника директора СШ № 307 з поглибленим вивченням природничих наук, вчительки зарубіжної літератури Юлії Костенко, учасники заходу дізналися про переваги впровадження STEАM-навчання в освітній процес, етапи роботи та ефективний досвід впровадження літературно-географічного STEАM-проєкту «Навколо світу за 70 уроків». І це ще одна дієва ресурсна технологія сьогодення.

Про визначення координат і точок відліку нового навчального року, – про любов, крила і коріння – був виступ – звернення до колег співмодератора «СвітЛіт»-порталу Ірини Мегедь. В основі промови – осмислення творчості Й. В. Гете та власний переклад українською вірша поета «Звідки ми народилися?». «Любов – це дія», – наголошував Ігор Козловський. Тож цей текст Гете стане ще одним магістральним напрямком нашої освітньої діяльності, про що згодом читайте у новинах «СвітЛіт»-порталу.

Своїми рефлексіями щодо теми дискусії поділилася наш постійний експерт, учителька Гімназії міжнародних відносин № 323 Ірина Каплуновська. Ви можете переглянути її репортаж-нарис подіумної дискусії, посилений словами щирого і незламного Василя Стуса.

Такою була наша серпнева зустріч у 911 день після повномасштабного вторгнення російської армії в Україну. Ми прагнули виокреслити перспективи і вектори діяльності, прослідкувати напрямки руху думки, визначити власний маршрут, згуртуватися і видобути синергію.

Коли кажуть «Поглянь на ситуацію з позитивного боку» – це означає «повірити в себе».
Вірте в себе. Вірте в нашу «сродну працю». Вірте в Україну.
Вдалого року. Зустрінемось.

Із вдячністю, любов’ю і повагою – Ірина Кузьменчук

Ірина Кузьменчук. Мислення зростання у навчанні зарубіжної літератури: презентація
Валентин Пиж. «Маленька історія великого успіху: як працювати з учнями, що мають дислексію. З досвіду роботи»: презентація
Світлана Сафарян. Зміни в культурі читання в реаліях сьогодення: як ми (не)читаємо під час війни: презентація
Юлія Бойко Мотивація підлітків до читання з розумінням: презентація
Катерина Тимошенко. Усвідомлене читання: презентація
Алла Мейта. Путівник до усвідомленого читання, або як не відлякати тих, хто думає, що не любить читати: презентація
Юлія Костенко. Літературно-географічний STEM-проєкт «Навколо світу за 70 уроків»: презентація
Ірина Мегедь. «Звідки ми народилися?»: відео
Ірина Каплуновська. Репортаж-нарис подіумної дискусії: відео
Рефлексія учасників педагогічної студії