Нині в освітній практиці широко вживаються терміни «інформаційно-методичне середовище», « навчальне середовище», «інформаційне середовище навчання». Ці терміни відносяться до різних аспектів середовища та педагогіки.

Розглянемо більш детально значення термінів. Поняття «середовище»  відображає взаємозв’язок умов, які забезпечують розвиток людини. У цьому випадку передбачається її присутність у середовищі, взаємовплив та взаємодія оточення із суб’єктом.

«Навчальне середовище» – поняття більш звужене. Його найчастіше розуміють як функціонування конкретного закладу освіти. Дослідники цієї проблеми (В.Козирєва, І. Шалаєва, А. Веряєва), аналізуючи різні підходи до питання про навчальне середовище, насамперед, мають на увазі конкретне середовище навчального закладу, оскільки навчальне середовище складається із сукупності матеріальних і предметних факторів, соціальних компонентів та міжособистісних стосунків. Усі ці аспекти взаємозв’язані, вони доповнюють, збагачують один одного і впливають на кожного суб’єкта навчального середовища, проте і люди у свою чергу теж організовують, створюють навчальне середовище, певним чином впливаючи на нього.

ДЕТАЛЬНІШЕ

     Завдання сучасної школи полягає,  насамперед,  у формуванні особистості не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а  з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з усталеною потребою подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.

     Важливу роль у цьому відіграє саме шкільна літературна освіта, яка покликана сформувати особистість, здатну репрезентувати себе, адаптуватися до різних життєвих ситуацій, обстоювати власну точку зору та гідність; ініціативну, активну, наполегливу і, водночас, співчутливу та милосердну. Розвиток новітніх технологій у сучасному суспільстві потребує набагато кращого ніж раніше вміння читати. Це пов’язано з тим, що останнім часом стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно опрацювати та засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це відповідно потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою навчання людини упродовж життя.

ДЕТАЛЬНІШЕ

Безповоротно відійшла у минуле педагогічна практика підготовки школяра з енциклопедично розвиненою пам’яттю, сумою розрізнених знань та  набором певних навичок.  Завдання сучасної школи полягає у формуванні особистості з гнучким розумом, швидкою реакцією на все нове, конструктивне, з розвиненою потребою до подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Важливу роль у вирішенні цього завдання відіграє саме шкільна літературна освіта. На вчителя літератури суспільством покладена важлива місія: сформувати особистість, здатну репрезентувати себе, адаптуватися до різних життєвих ситуацій, активну, ініціативну, творчу, наполегливу у досягненні поставленої мети і водночас співчутливу та милосердну. Значною мірою цього можна досягти шляхом залучення школярів до читання, працюючи над формуванням їхніх компетентнісних характеристик.

ДЕТАЛЬНІШЕ