Методична скринька

Світлана Сафарян. Формування активної читацької діяльності – як складова інформаційно-методичного середовища вчителів світової літератури

Нині в освітній практиці широко вживаються терміни «інформаційно-методичне середовище», « навчальне середовище», «інформаційне середовище навчання». Ці терміни відносяться до різних аспектів середовища та педагогіки.

Розглянемо більш детально значення термінів. Поняття «середовище»  відображає взаємозв’язок умов, які забезпечують розвиток людини. У цьому випадку передбачається її присутність у середовищі, взаємовплив та взаємодія оточення із суб’єктом.

«Навчальне середовище» – поняття більш звужене. Його найчастіше розуміють як функціонування конкретного закладу освіти. Дослідники цієї проблеми (В.Козирєва, І. Шалаєва, А. Веряєва), аналізуючи різні підходи до питання про навчальне середовище, насамперед, мають на увазі конкретне середовище навчального закладу, оскільки навчальне середовище складається із сукупності матеріальних і предметних факторів, соціальних компонентів та міжособистісних стосунків. Усі ці аспекти взаємозв’язані, вони доповнюють, збагачують один одного і впливають на кожного суб’єкта навчального середовища, проте і люди у свою чергу теж організовують, створюють навчальне середовище, певним чином впливаючи на нього.

ДЕТАЛЬНІШЕ

Світлана Сафарян. Технології аналізу художнього твору у процесі формування читацької компетенції учнів

     Завдання сучасної школи полягає,  насамперед,  у формуванні особистості не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а  з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з усталеною потребою подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.

     Важливу роль у цьому відіграє саме шкільна літературна освіта, яка покликана сформувати особистість, здатну репрезентувати себе, адаптуватися до різних життєвих ситуацій, обстоювати власну точку зору та гідність; ініціативну, активну, наполегливу і, водночас, співчутливу та милосердну. Розвиток новітніх технологій у сучасному суспільстві потребує набагато кращого ніж раніше вміння читати. Це пов’язано з тим, що останнім часом стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно опрацювати та засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це відповідно потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою навчання людини упродовж життя.

ДЕТАЛЬНІШЕ

Світлана Сафарян. Проблеми та шляхи розвитку читацької компетенції учнів у системі шкільної літературної освіти

Безповоротно відійшла у минуле педагогічна практика підготовки школяра з енциклопедично розвиненою пам’яттю, сумою розрізнених знань та  набором певних навичок.  Завдання сучасної школи полягає у формуванні особистості з гнучким розумом, швидкою реакцією на все нове, конструктивне, з розвиненою потребою до подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Важливу роль у вирішенні цього завдання відіграє саме шкільна літературна освіта. На вчителя літератури суспільством покладена важлива місія: сформувати особистість, здатну репрезентувати себе, адаптуватися до різних життєвих ситуацій, активну, ініціативну, творчу, наполегливу у досягненні поставленої мети і водночас співчутливу та милосердну. Значною мірою цього можна досягти шляхом залучення школярів до читання, працюючи над формуванням їхніх компетентнісних характеристик.

ДЕТАЛЬНІШЕ

Ігор Ціко. Організація роботи з оригіналом і перекладом на уроках зарубіжної літератури в 5-7 класах (до проблеми формування етнокультурної компетентності учнів)

Ігор Ціко
старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
та методики їх викладання
Донецького ОІППО

 

ВИВЧЕННЯ ОРИГІНАЛУ І ПЕРЕКЛАДУ
НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 5-7 КЛАСАХ
(до проблеми формування етнокультурної компетентності учнів)

Переклад не стосується самих тільки слів;
це – справа розкриття усієї культури
Ентоні Берджес

Останнім часом українське суспільство перед системою загальної
середньої освіти ставить ряд важливих питань, пов’язаних із формуванням у підростаючого покоління національно-культурної ідентичності, збереженням самобутності рідної (української) культури, а також етнокультур народів, які проживають на території нашої країни та за її межами, вихованням толерантного ставлення до матеріальних і духовних надбань людства, плеканням мирного співіснування та діалогу між представниками різних етносів і національностей. У контексті сказаного значущою стає роль шкільного курсу «Зарубіжна література». Специфіка вивчення інокультурних художніх творів полягає у розумінні словесного мистецтва через осмислення учнем-читачем взаємопов’язаності автохтонних (оригінальних) художніх текстів і перекладених. У процесі викладання зарубіжної літератури вчителю- практику через низку об’єктивних і суб’єктивних причин не завжди вдається представити своєрідність національно-культурної домінанти того чи іншого літературного твору як репрезентації етнокультурної свідомості автора, його народу, історико-культурної епохи.

ДЕТАЛЬНІШЕ

Формування навичок ХХІ століття у процесі навчання світової літератури

Gonsalves_SunSetsSailПротягом п’яти років учителів світової літератури міста Києва, учасників тренінгу з розвитку критичного мислення школярів та учасників курсів підвищення кваліфікації ІППО, запитували: яким вони бачать свого ідеального учня (випускника школи). Серед відповідей,  що зустрічалися найчастіше, були такі: компетентним у своїй галузі; незаангажованим, самостійним і відповідальним, здатним критично мислити; відкритим до нового, готовим вчитися ціле життя; толерантним; моральним, вдячним. Саме ці якості, на думку педагогів, дозволять випускнику реалізуватися, бути успішним у житті.

З розвитком суспільства з переходом від Індустріальної ери до Епохи знань (ХХІ століття) з’являються не лише нові професії, а й нові вимоги до умінь працівників. Якщо ланцюжок вартості в Індустріальну еру виглядає як видобуток — обробка — збирання — збут — розповсюдження — продукція (і послуги), то в Епоху знань він має такий вигляд: неопрацьовані дані — інформація — знання — досвід — збут — послуги (і продукція). Таким чином, для того, щоб створювати нові товари і послуги, які вирішують реальні проблеми і задовольняють потреби, необхідні висококваліфіковані спеціалісти у сфері аналізу й обробки інформації – це основна рушійна сила економічного зростання й праці у ХХІ столітті.

ДЕТАЛЬНІШЕ