Безповоротно відійшла у минуле педагогічна практика підготовки школяра з енциклопедично розвиненою пам’яттю, сумою розрізнених знань та набором певних навичок. Завдання сучасної школи полягає у формуванні особистості з гнучким розумом, швидкою реакцією на все нове, конструктивне, з розвиненою потребою до подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Важливу роль у вирішенні цього завдання відіграє саме шкільна літературна освіта. На вчителя літератури суспільством покладена важлива місія: сформувати особистість, здатну репрезентувати себе, адаптуватися до різних життєвих ситуацій, активну, ініціативну, творчу, наполегливу у досягненні поставленої мети і водночас співчутливу та милосердну. Значною мірою цього можна досягти шляхом залучення школярів до читання, працюючи над формуванням їхніх компетентнісних характеристик.
Автор статті висвітлює актуальну проблему читання, вирішенню якої допоможе здійснити компетентнісний підхід у навчанні літератури в школі. У статті вирізняються чотири рівні сформованості читацької компетенції та основні чинники, які на неї впливають.
Увага звертається на правильно організований сучасний урок, роз’яснюється, яким він має бути та шляхи його удосконалення, зокрема широке використання сучасних педагогічних технологій.
Тема статті є актуальною і водночас складною, адже проблема читання – одна із найважливіших у навчально-виховному процесі в школі. Автор чітко визначає поняття “компетенція” і “компетентність”, презентує власне бачення ключових компетенцій і використовує таблицю, за якою можна простежити зв’язок формування цих компетенцій із реалізацією основних змістових ліній Державного стандарту з літератури.У науковій роботі виокремлені рівні сформованості читацької компетентності та завдання її комплексного вирішення.А ще значимість статті полягає у визначенні найголовніших напрямів удосконалення сучасного уроку літератури.
Кожукало Н.В.
У наш час науково-технічного прогресу, питання читацької компетенції учнів є надзвичайно актуальним. Автор дає глибокі відповіді на ці проблеми. Було цікаво читати і знаходити для себе нове, що може допомогти у моїй професійній діяльності. Дякую. Лєпєєва Л.Й.
Стаття є продовженням попередньої статті “ФОРМУВАННЯ АКТИВНОЇ ЧИТАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
ВЧИТЕЛІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ” і, крім порушених у попередній статті проблем, аворка вказує на важливі завдання, які стають перед учителем на шляху удосконалення своєї професійної компетентності. оскільки він має залучити учнів до інтерактивних форм роботи на уроках літератури ефективною є навчальна взаємодія учнів у парах, мінігрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів тощо.
Значну увагу авторка надає Інтернет ресурсам і мультимедійним технологіям, адже справа формування читача – це спільна справа, і її можна успішно вирішити тільки спільними зусиллями влади, науки та педагогічної практики.
“Суспільство, яке активно читає, є суспільством, що активно мислить та діє”. І це справді так! Ми живемо у час стрімкого розвитку технологій, впроваджуємо їх у свою викладацьку діяльність, але не потрібно забувати,що дійсно, “мистецтво читання дає також естетичну насолоду, збагачує духовний світ людини, розвиває її фантазію, уяву, спонукає до творчості”. Ваші статті, пані Світлано, створені на дуже високому методичному рівні, вони живі і завжди актуальні. Дуже дякую за інформацію! Творчих Вам успіхів і нових досягнень!
У статті висвітлено основні проблеми та шляхи розвитку читацької компентенції учнів у системі шкільної літературної освіти.Важливо, щоб педагог у своїй діяльності розрізняв такі поняття як “компетенція” і “компетентність”, оскільки від цього залежить здатність учителя формувати читацьких інтересів учнів. Я згодна, що у сучасному навчанні акцент має робитися не на програмовому матеріалі, а на організації індивідуальної, інтелектуальної, творчої діяльності учнів.Важливо, щоб учитель зумів правильно організувати навчально-виховний процес на уроках зарубіжної літератури, цим самим зацікавивши учнів самим процесом читання та аналізу літературного твору. Варто звертати увагу і на емоційність сприйняття учнями того чи іншого літературного твору, вміння спіпереживати тому чи іншому персонажеві.
Матеріал, поданий у статті, буде корисним кожному вчителеві літератури при підготовці до уроків.
Для вчителя літератури проблеми та шляхи розвитку читацької компетентності учнів є актуальними завжди, тому з великим інтересом ознайомилася з матеріалом, викладеним у статті автором. Особливу увагу звернула на те, як автор рекомендує формувати читацькі компетентності, на основні завдання педагога по реалізації читацької активності учнів, напрями удосконалення сучасного уроку, а саме: активізацію діяльність учнів на уроці, урізноманітнення методів, прийомів, засобів навчання, виховання інтересу до читання.
Дякую за грунтовне дослідження проблеми, у практичній діяльності обов`язково скористуюся поданими рекомендаціями.
З повагою Ходорич О.І.
Читання стало в наш час для багатьох великою проблемою. І саме про виховання активного читача і йдеться у статті. Світлана Сафарян говорить про те, що одним зі шляхів залучення школярів до читання є робота над формуванням їхніх компетентнісних характеристик. Адже це вимагає від вчителя зовсім по-іншому підходити до змісту й організації навчального процесу. Світлана Іванівна звертає увагу як на чинники, які впливають на формування читацької компетентності, так і на процес комплексного вирішення завдань у справі формування справжнього читача. І знову, як і в попередніх статтях, автор наголошує на тому, що учень – головна постать на уроці, це особистість. Розглядаються питання, які є важливими для сучасної школи: мотивація навчання, організація роботи з художнім твором, його аналізом, яким бути сучасному уроку літератури. І головний висновок: справа формування читача – спільна справа влади, науки та педагогічної практики.
Яким має бути сучасний урок літератури? Яким чином підвищити його ефективність? Ці та інші питання завжди хвилювали учителів. Автор дає свою відповідь на ці питання, визначаючи найголовніші напрями удосконалення сучасного уроку та розглядаючи шляхи розвитку читацької компетенції школярів. Матеріал корисний, змістовний, актуальний.
Дякую, за статтю. Так, у нас час виникла проблема читання, а може і взагалі його відсутність. Важлива місія вчителя полягає в тому, щоб показати учням шлях формування особистості завдяки літературним творам, заохотити дітей не просто читати, а і аналізувати твори, переносити в реальне життя, вступати в діалог із автором, робити перші спроби у власному письмі.
Ця стаття стала відповіддю на питання моєї “вчительської” проблеми, про яку я згадувала у відгуку, прочитавши попередній виступ С.Сафарян “Формування активної читацької діяльності…”Це – формування читацької компетенції. Я дуже вдячна за практичні поради у справі виховання справжнього, вдумливого читача, що здатен не лише проаналізувати текст, а й сприйняти його, емоційно, психологічно, змушуючи робити власні висновки. Я можу розширити палітру власних прийомув та методів у справі залучення дитини до класичних джерел, хоча, щиро кажучи, багато з запропонованого я уже використовую. Чого мені недостає, так це знань і можливостей з використання комп’ютеризованого навчання, можливостей системи Інтернет, мультимедійних технологій. Але я уже отримую знання з цієї області, до речі, мені в цьому дуже допомагають і наші курси з підвищення кваліфікації. І мені не байдуже, якими читачами будуть мої випускники. Ще раз дякую за статтю.
У статті звертається увага на те,що завданням учителя літератури є формування особистості,здатної презентувати себе,адаптуватися до різних життєвих ситуацій,активної,творчої.Зробити це можливо завдяки вивченню літературних творів,заохочуючи дітей до читання,аналізу творів,співставленню їх з реальним життям. Дякую,бажаю успіхів.
Цілком згодна з автором статі. Часто доводиться чути від самих педагогів, що діти нічого з класики не читають, і тому проводити повноцінні цікаві уроки не виходить. Тобто «винні самі учні». Ситуація з читанням, а радше сказати «нечитанням» класичної програмної літератури дійсно існує. Але багато чого залежить від самого вчителя. Не треба забувати, що дітям цікаво слухати і творити тільки тоді, коли вони бачать, що це цікаво самому вчителю. Шановні колеги! Не бійтеся йти на ризикові експерименти, подавайте матеріал нетрадиційно, творіть – і діти відгукнуться на ваш поклик! Хоча проблеми з включенням деяких творів у шкільні програми існують. І хочеться висловити побажання тим, хто складає ці програми: порадьтеся з вчителями! Адже саме ми потім викладаємо дітям те, що ви нам пропонуєте, і тому знаємо, що вони сприймають, а що ні; який твір відповідає віковим особливостям учнів певного класу, а з яким, все-таки, варто почекати. Проведіть опитування, круглі столи, референдум. Давайте обговорювати разом те, що потім будуть (чи не будуть) читати наші діти і за якими саме творами вони будуть осягати наш неповторний світ.
Статті Світлани Іванівни створені на високому методичному рівні, вони актуальні. Автор дає відповідь на хвилюючи питання вчителів. Яким має бути сучасний урок літератури? Як підвищити ефективність сучасного уроку? Дякую за статтю.
Світлана Іванівна звертає увагу як на чинники, які впливають на формування читацької компетентності, так і на процес комплексного вирішення завдань у справі формування справжнього читача. Було цікаво читати і знаходити для себе нове, що може допомогти у моїй професійній діяльності. Дякую за грунтовне дослідження проблеми, у практичній діяльності обов`язково скористуюся поданими рекомендаціями.
Прекрасний матеріал для роботи на уроках літератури. Дійсно, допомогти дитині навчитися буди читачем- це складне завдання сучасної шкільної літературної освіти. Особливо сподобалися слова А.Моруа: “Є тільки один засіб стати культурною людиною- читання”. Будемо вчити читати!
Завдання,які постають перед вчителем літератури, сформульовані у Вашій статті,допоможуть мені у моїй роботі. Дякую
Дякую за статтю. Проблема читання, точніше “нечитання”, одна з найактуальніших. Чомусь більшість вважає, що “Література” – предмет легкий і повинен приносити лише задоволення.І, коли стає зрозуміло, що потрібно додати зусиль, попрацювати, твір оголошується нецікавим. Дуже сподобалися слова про талант читача. Деякі прийоми, методи описані у статті, я уже використовую. Але матеріал, поданий у даній роботі, допоможе мені їх розширити, удосконалити.
З повагою Дикун М.В.
У статті звертається увага на правильно організований сучасний урок, на широке використання сучасних педагогічних технологій, на навчальну взаємодію учніх у парах, мінігрупах, на підготовку диспутів, на уміння виховувати емоційне сприйняття твору.
Згодна з автором статті, що завдання сучасної школи полягає у формуванні особистості з гнучким розумом. Було цікаво ознайомитись з думками автора, що допоможе у подальшій професійній діяльності.
Дуже корисний матеріал для вчителя літератури. Особливо зацікавило пояснення ролі компетентісного підходу в проблемі читання,чітке визначення критеріїїв сучасного уроку літератури. Стаття спонукає вчителя мислити, працювати над собою.
В даній статті автор дає глибокі відповіді на питання читацької компетенції учнів у системі шкільної літературної освіти. Важливо, щоб учитель зумів правильно організувати навчально-виховний процес на уроках зарубіжної літератури, цим самим зацікавивши учнів самим процесом читання та аналізу літературного твору. Світлана Іванівна звертає увагу як на чинники, які впливають на формування читацької компетенції, так і на процес комплексного вирішення завдань у справі формування справжнього читача. Варто звернути увагу і на емоційність сприйняття учнями того чи іншого твору, вміння співпереживати тому чи іншому персонажеві. Матеріал корисний.
Дякую за цікаву й змістовну статтю.
В статті визначено основні чинники, які впливають на формування читацької компетенції, викладені завдання, які можуть сформувати читацьку компетенцію. Питома вага серед цих завдань належить вмінню вчителя організувати навчально-виховний процес на уроках літератури, зробити його цікавим, змістовним. Основним у роботі вчителя є вміння організувати роботу з текстом художнього твору, його аналіз. У статті визначені завдання, які постають перед вчителем літератури на шляху удосконалення своєї професійної компетентності для успішної реалізації поставленої мети.
Стаття дуже актуальна в сучасних умовах вивчення літератури. Я вважаю , що кожен вчитель повинен приділяти увагу проблемі формування читацької компетентності учнів, шукати шляхи її вирішення. Бо належний рівень сформованості читацьких умінь- запорука життєвого успіху. Читацька діяльність багатоаспектна і містить такі поняття , як читацька культура, техніка читання , сприйняття твору , але все таки головним є читацькі уміння і навички- це основа , яка дозволяє нарощувати інтелектуальний потенціал.
Автор розкриває ключові компетенції , які мають формуватися у процесі навчання літератури і це важливо. Дякую за статтю.