Завдання сучасної школи полягає, насамперед, у формуванні особистості не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з усталеною потребою подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.
Важливу роль у цьому відіграє саме шкільна літературна освіта, яка покликана сформувати особистість, здатну репрезентувати себе, адаптуватися до різних життєвих ситуацій, обстоювати власну точку зору та гідність; ініціативну, активну, наполегливу і, водночас, співчутливу та милосердну. Розвиток новітніх технологій у сучасному суспільстві потребує набагато кращого ніж раніше вміння читати. Це пов’язано з тим, що останнім часом стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно опрацювати та засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це відповідно потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою навчання людини упродовж життя.
Дякую за науку, хотілось би більше вправ по аналізу тексту, зразків.
Дякую за науку, хотілось би більше вправ по аналізу тексту, зразків.Стаття розкриває теоретичні аспекти аналізу хедожнього тексту, наукові визначення, обгрунтування застосування на уроках.Вчителю-практику бракує об’єктивних приемів, технік,вправ.
Стаття присвячена розгляду актуального питання сучасної освіти.Справді, технології аналізу художнього твору багатьма сприймаються як чарівна паличка, володіючи якою, вчитель літератури легко вирішить основну проблему сьогоднішньої літературної освіти:небажання учнів читати запропоновані школою тексти. Тож не випадково робота викликає цікавість, незважаючи на досить важкий стиль і компілятивну форму викладу.Проте, “продершись” через барикади , складені із різноманітних визначень компетенцій,технологій та комплексів завдань, що стоять перед вчителем, раптом усвідомлюєш: а технологій, виявляється, всього дві! Значить, є шкільний аналіз і навчально-технологічний, а технологічний , в свою чергу, формується спочатку у теоретичному вигляді , а потім може стати основою для втілення його в конкретних шкільних /класних умовах.
Сучасному вчителю стаття буде дуже корисною під час підготовки до виступів на педрадах або написанні вступної частини для будь-якої розробки уроку.
Сьогодні проблема аналізу художнього твору є актуальною як ніколи, вона була і залишається провідною в системі літературної освіти школярів. Така прискіплива увага до аналізу художнього твору в школі не випадковість, адже він безпосередньо вторгається в читацьке світосприйняття учня.
В статті систематизовано теоретичний матеріал з методики аналізу тексту, визначається місце аналізу художнього твору в навчальному процесі та його вплив на формування творчої особистості школярів, підвищення ефективності спрйняття ними творів літератури.
Стаття дає можливість вчителю підвищити науково-методичний рівень, а також використовувати цей матеріал на своїх уроках при вивченні текстів художніх творів. Цей матеріал може бути корисним вчителям інших придметів, які впроваджують в свою роботу інтегрований підхід, використовують міжпридметні зв`язки.
Дякую за цікаву й змістовну статтю.
Вдячна автору статті за сучасний науковий підхід до проблеми викладання літератури у школі. Особливо, окрім технологій, зацікавили технологічні мікроструктури, технологічні схеми,технологічні карти. Автор звертає увагу на загальновідомі дидактичні принципи, а також на розробку теоретичної моделі аналізу художнього твору.
Авторка статті вказує на те, що ми, як учителі, маємо формувати новогоучня з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з усталеною потребою подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. І важливу роль у цьому відіграє саме шкільна літературна освіта, яка покликана сформувати особистість, здатну репрезентувати себе, адаптуватися до різних життєвих ситуацій, обстоювати власну точку зору та гідність; ініціативну, активну, наполегливу і, водночас, співчутливу та милосердну. і тому, наголошує авторка,значною мірою цього можна досягти шляхом залучення дитини до читання, формування її читацької культури та читацької компетенції. А для цього і має зявитися сучасний учитель з розумінням того, що учні зараз інші, не такі, як були 10-20 роеів тому. Такий учитель має зацікавит учнів книжкою, читанням; розвивати систематичну потребу в читанні;формувати уміння обирати потрібну літературу;створювати належні психолого-педагогічні умови для сприйняття та розуміння прочитаного;забезпечувати необхідними знаннями з теорії, історії літератури та літературної критики;формувати навички аналізу художнього твору;розвивати усне та писемне мовлення учнів;формувати навички дослідницької роботи тощо.
А ефективним засобом і формою такого формування все активніше визнаються педагогічні технології, які, на думку багатьох учених, стверджують провідну роль спеціально організованого навчання у цілеспрямованому розвитку особистості.
Також важливим є аналіз художнього твору, зокрема пять типів умінь аналізу,бо реалізація технологій аналізу художніх творів у школі сприяє ефективному формуванню розвиненої читацької компетенції учнів.
Зрозуміло і доступно автор розповідає про необхідність використання сучасних технологій навчання, які будуть спрямовані на формування навичок аналізу художніх творів і повноцінному засвоєнню змісту. У свою чергу така реалізація технологій аналізу творів сприятиме розвитку читацької компетенції дітей.
Безперечно, маємо йти за сучасністю та поступово залучати нові методи на уроках , такі статті нагадують нам про це і спонукають до вдосконалення нашої педагогічної майстерності. Велика подяка автору!
(Воробій О.)
Вже вкотре впевнилася, як повторення теорії чи систематизація теоретичних знань викладачами Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка в новому ракурсі додає бажання внести корективи в свою практичну діяльність, нести на урок учням розробки на більш високому рівні.
Виникло бажання на прикладі наведених цитат з творів відомих педагогів попередніх років повертатися до вивчення їхніх творів, у яких можна знайти цікаві думки і скористатися ними, втілюючи їх сьогодні, адже часто сучасне – це вже існуюче, але побачене по-новому.
В роботі подані відомі теоретичні поняття і розробки останніх років, але вони так сформульовані, що навіть отримуєшь задоволення від чіткості, вивіреності викладених думок. Цьому ж прагну вчити своїх учнів, а не “плавати в морі загального”, як вони це іноді роблять.
Наукове дослідження логічно розкриває ключові питання відповідно поставленої теми: мета та дидактичні принципи, на яких реалізується аналіз літературного твору, принципи навчально-технологічної концепції аналізу художнього тексту. Автор також акцентує на типах основних умінь аналізувати текст і робить конкретні висновки. Вважаю, дана стаття є корисною як для вчителів-початківців, так і досвідчених.
Дана наукова робота дає змогу вчителям-словесникам систематизувати теоретичні знання з ключових питань методики аналізу художнього твору.
Дуже доречно автор акцентує увагу на розмежуванні понять “технологія” та “методика”, які на шкільному рівні дуже часто змішуються.
Упевнена,що стаття сприятиме вдосконаленню педагогічної майстерності як молодого, так і досвідченого вчителя.
Звичайно, розвиток творчої особистості дитини – найактуальніше питання в сучасній школі. Життя висунуло суспільний запит на виховання особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, приймати сміливі нестандартні рішення, робити правильний вибір, приймати мудрі рішення. Спасибі Світлані Сафарян за повчальну статтю !
Звичайно, розвиток творчої особистості дитини – найактуальніше питання в сучасній школі. Життя висунуло суспільний запит на виховання особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, приймати сміливі нестандартні рішення, робити правильний вибір. Спасибі Світлані Сафарян за повчальну статтю !
Вдячна автору статті за сучасний науковий підхід до проблеми викладання літератури у школі. Стаття присвячена розгляду актуального питання сучасної освіти. Учитель має зацікавити учнів книжкою, читанням; розвивати систематичну потребу в читанні; формувати уміння обирати потрібну літературу; створювати належні психолого-педагогічні умови для сприйняття та розуміння прочитаного; забезпечувати знаннями з теорії, історії літератури; формувати навички аналізу художнього твору; розвивати усне та писемне мовлення учнів; формувати навички дослідницької роботи.
Сьогодні проблема аналізу художнього тексту є актуальною, вона була і залишається провідною в системі літературної освіти школярів. В статті систематизовано теоретичний матеріал з методики аналізу тексту, визначається місце аналізу художнього твору в навчальному процесі та його вплив на формування творчої особистості школярів, підвищення ефективності сприйняття ними творів літератури. Стаття дає можливість вчителю підвищити науково-методичний рівень, а також використовувати цей матеріал на своїх уроках при вивченні текстів художніх творів.
Сучасному вчителю стаття буде дуже корисною під час підготовки до виступів на педрадах або написанні вступної частини для будь-якої розробки уроку.
ДЯкую за статтю.
Ця стаття є продовженням попередньої роботи Світлани Іванівни про формування активної читацької діяльності учнів. Ми, вчителі, маємо допомагати у формуванні особистості з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, потребою пізнання та самостійної дії, з творчими здібностями. Отже ми маємо формувати нового сучасного учня. Важливу роль у цьому відіграє літературна освіта. Завдання вчителя літератури- зацікавити читанням,розвивати постійну потребу у читанні,навчити дитину обирати літературу,аналізувати художній твір,розвивати усне і писемне мовлення.Ця стаття дає можливість вчителю підвищити науково-методичний рівень, а також використовувати цей матеріал на своїх уроках при вивченні художніх творів.
Дякую Вам, Світлано Іванівно, за цікаву й змістовну статтю.
Сучасна школа першочерговим своїм завданням бачить формування та розвиток творчої особистості . Значною мірою цього можна досягти шляхом залучення дитини до читання торів світової класики, формувати у неї читацької культури та читацької компентенції. Одним з чинників, який може вплинути на це, уміння учнів працювати з художнім текстом.Для того, щоб педагог зумів навчити учнів це робити, він повинен бути обізнаним не лише із стандартними формами і методами роботи на уроках літератури, а перебувати у постійному пошуку новітніх технологій, які б змогли вплинути на читацьку свідоміть підростаючого покоління. Зокрема, у даній статті учитель може для себе використати цікаву інформацію для підготовки уроків, пов’язаних з аналізом художніх творів.
Завдання уроків літератури полягає у формуванні читацької компетенції учнів.Саме тому кожен учитель повинен намагатися реалізувати принципи навчально-технологічної концепції аналізу художнього твору. Це непросте завдання.Стаття дуже корисна, вона є важливим науковим підгрунтям та своєрідним теоритичним дороговказом для роботи вчителя.
Кожного вчителя хвилює питання: як формувати читацьку компетентність в умовах розвитку новітніх технологій? Як навчити учнів працювати з художнім текстом? Новітні чи традиційні методики використовувати, щоб досягти ефективного результату? Саме на ці питання автор дає відповіді, детально зупиняється на понятті «педагогічна технологія», аналіз твору у єдності змісту і форми. Матеріали статті допоможуть вчителю відновити, повторити теоретичні поняття з питань методики аналізу художнього твору, використовувати їх при підготовці до уроку.
Для кожного вчителя-практика корисно читати такі статті,щоб підвищувати свій науково-методичний рівень, вносити корективи у свою роботу, зростати та розвиватись.В статті викладені теоретичні засади методики аналізу художнього твору та його значення для формування творчої особистості. Щиро дякую за науку.
Дякую, за статтю і найголовніше думки, якими я користуюся підчас проведення уроків. Постійно поєдную знання світової літератури з істрією, фолклором української літератури,навчаю самостійної естетичної оцінки твору.
Прочитавши цю статтю, я поповнила свої теоретичні знання про сучасні напрямки методичної науки з технологій аналізу художніх творів у школі. Вважаю, що подібні роботи нам, учетелям – практикам, дійсно необхідно перечитувати, якщо ми не хочемо відставати від часу і хочемо зробити все можливе для формування читацької культури наших учнів!
Прочитавши цю статтю, я поповнила свої теоретичні знання про сучасні напрямки методичної науки з технологій аналізу художніх творів у школі. Вважаю, що подібні роботи нам, учителям – практикам, дійсно необхідно перечитувати, якщо ми не хочемо відставати від часу і хочемо зробити все можливе для формування читацької культури наших учнів!
Методика викладання саме зарубіжної літератури проходить етап становлення. Вчителям потрібна допомога науковців, хоча ми і не відчуваємо професійного голоду. Методисти, в тому числі і С. Сафарян, докладають багато зусиль для того, щоб своєчасно пояснити нам основні тенденції викладання предмету в школі. В статті автор наголошує, що неодмінною умовою успішності вчителя є володіння сучасними технологіями і впровадження їх у практику. Наукова робота дає можливість зрозуміти різницю між поняттями “педагогічна технологія” і “методика навчання”.Проблема аналізу художнього тексту сьогодні найактуальніша, і стаття дає можливість дослідити теоретичний матеріал з методики аналізу.Публікація спрямовує намагання вчителя на підвищення його науково-методичного рівня. Теоретичні знання за означеною темою знайдуть творче застосування в роботі кожного вчителя.
В статті систематизовано теоретичний матеріал з методики аналізу тексту, визначається місце аналізу художнього твору в навчальному процесі та його вплив на формування творчої особистості школярів, підвищення ефективності спрйняття ними творів літератури.
Стаття дає можливість вчителю підвищити науково-методичний рівень, а також використовувати цей матеріал на своїх уроках при вивченні текстів художніх творів. Цей матеріал може бути корисним вчителям інших прeдметів, які впроваджують в свою роботу інтегрований підхід, використовують міжпридметні зв`язки.
Дякую за цікаву й змістовну статтю.
Стаття С.Сафарян присвячена розгляду актуального питання сучасної освіти.
Читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою навчання людини упродовж життя.Значною мірою цього можна досягти шляхом залучення дитини до читання, формування її читацької культури та читацької компетенції.
Важливу роль у цьому відіграє аналізу художнього твору в навчальному процесі та його вплив на формування творчої особистості учня.
Автор статті поповнює теоретичні знання вчителя про сучасні напрямки методичної науки з технологій аналізу художніх творів у школі, підказує що сформувати читацьку компетенцію учнів можна тільки у процесі вирішення цілого комплексу завдань.
Серед цих завдань зазначено проблему організації такого важливого чинника формування читацької компетенції, як уміння працювати з художнім текстом. Яким же чином домогтися, щоб шкільний аналіз художнього твору став процесом зацікавленого вмотивованого пошуку, щоб читацькі вміння учнів стали водночас засобом не лише успішного вивчення ними літературного твору, а й їхнього особистісного розвитку? Які саме новітні й традиційні методики необхідно використовувати у процесі формування читацької компетенції школярів аби досягти ефективного результату?
Стаття дуже корисна.
Cтаття С.І.Сафарян,присвячена проблемі аналізу художнього твору,дає можливість вчителю використовувати цей матеріал на уроках літератури при вивченні художніх творів.Інформація подається чітко і зрозуміло. Дякую автору.
Сьогодні багато говориться про формування читацької компетенції учнів, про розвиток їхнього світогляду, і велику роль в цьому процесі відводиться аналізу художнього твору. Автор статті акцентує увагу на головній меті такого аналізу – розвивати в учнів здатність до власної обґрунтованої інтерпретації прочитаного, формувати творчу, гармонійно розвинену особистість. Адже саме це, а не «механічне запам’ятовування епізодів, деталей тексту, характеристик персонажів, розрізнених художніх особливостей, моралізаторських настанов та сентенцій» за словами С. Сафарян, дасть учням змогу побачити всю багатогранність створеного автором тексту.
Надзвичайно корисна в методичному плані стаття.
Цікаво, корисно. Дякую. Теж хотілося б вправ і зразків.
Завдання школи – виховати особистість, яка вміє висловлювати свої думки, аналізувати, швидко вирішувати поставлені перед нею проблеми. Найбільше ця здібність може бути розвинена на уроках літератури, завдяки використанню вчителем технології аналізу художнього тексту. Стаття дає можливість вчителю підвищити науково-методичний рівень, а також використовувати цей матеріал на своїх уроках при вивченні текстів художніх творів.
Стаття допомагає осмислити теоретичні поняття, розробки останніх років з ключових питань методики аналізу художнього твору. Вдячна автору за сучасний підхід до проблеми викладання літератури у школі. Література повинна виховувати особистість.
Ознайомившись зі статею С.І.Сафарян,я поповнила свої теоретичні знання про сучасні напрямки методичної науки з технологій аналізу художніх творів у школі. На мою думку, цей матеріал може бути корисним вчителям інших придметів, які впроваджують в свою роботу інтегрований підхід, використовують міжпридметні зв`язки.Проблема аналізу художнього тексту сьогодні найактуальніша, і стаття дає можливість дослідити теоретичний матеріал з методики аналізу.
Дякую за цікаву й змістовну статтю.
Стаття спонукає будь-якого вчителя (як молодого, так і досвідченого) до підвищення науково-методичного рівня. Завдяки статті серйозно замислилася над різницею понять “технології” і “методики” аналізу художніх текстів. Все геніальне завжди просто. В цьому переконалася ще раз, прочитавши змістовну наукову статтю. Вчити учнів переказувати, складати план, аналізувати мовні засоби художньої виразності, висловлювати своє ставлення до прочитаного, витлумачувати ідею автора – задача вчитела-практика. Тому надзвичайно важливо під час вивчення кожного твору ретельно продумувати процедуру виконання пізнавальних операцій. Дякую за науку Світлані Іванівні Сафарян.
Стаття допомагає аналізувати текст,вчить, як учням переказувати текст, складати план та робити висновки.Матеріал статті можна використовувати при вивченні текстів художніх творів.
Стаття допоможе вчителю підвищити свій фаховий рівень та вдосконалити навички аналізу художнього твору. Дякую автору за корисні поради.
Поради щодо використання новітніх і традиційних методик у процесі формування читацької компетенції учнів, в умінні аналізувати художні твори дуже корисні. Вони дають можливість вчителю підвищити свій науково-методичний рівень.Дякую за повчальну статтю.
Уважно опрацювала статтю.Переконалась, що необхідно поеднувати загальновідомі дидактичні принципи з навчально – технологічною концепцією аналізу художнього твору.Дякую за можливість знайомитися з Вашими роботами,Світлана Іванівна
Я вважаю, що стаття своєчасана і потрібна вчителю.
Автор підкреслює, що учитель літератури зможе сформувати читацьку компетенцію учнів у процесі цілого комплексу завдань. Одним із яких є формування навичок аналізу художнього твор.
Однією із проблем є уміння працювати з художнім текстом. Учитель літератури повинен допомогти учням осягнути літературний твір, зрозуміти авторський задум та засвоїти способи художнього пізнання.
Автор звертає увагу, що аналіз художнього твору у школі має певну конкретну мету: сформувати в учнів наукове поняття про його зміст і форму, їхній взаємозв’язок, сформувати творчу гармонійну особистість у процесі осягнення мистецтва слова.
На мій погляд, дуже важливо, що автор нагадує вчителю, що аналіз літературного твору реалізується на таких загальновідомих дидактичних принципах:
– принципи єдності форми і змісту;
– принцип історизму;
– принцип типологізму;
– принцип художності.
Процес аналізу художнього тексту вважаю найскладнішим на уроці зарубіжної літератури. Вдумливе читання тексту твору, єдність емоційного сприйняття та аналізу тексту твору є запорукою успішної літературної освіти. При прочитанні художнього твору вміння провести аналіз і оцінювання змісту, мовних особливостей і структури тексту є необхідним для сучасної людини читацьким вмінням. Сприйняття тексту твору формується учнем у процесі аналізу, спрямованого на виявлення ідейного змісту, головної думки, яку автор намагається донести до читача. Аналітичний процес відбувається із залученням творчих здібностей учня: висловити власні міркування з приводу тексту, звернути увагу на деталі, провести історичні чи літературні паралелі.
Дякую за змістовну інформацію! Пані Світлана своїм матеріалом дала поштовх до самовдосконалення! Адже сучасному вчителеві необхідно досконало володіти різнобарв’ям як традиційних, так і інноваційних методів, прийомів і технологій навчання.У своїй практиці я обов’язково враховуватиму усі ті чинники, які так чи інакше впливають на ефективність формування читацької компетенції учнів . Я вдячна авторові за вдалу спробу розмежування таких педагогічних понять,як “методика навчання” і “педагогічна технологія”- завдяки опрацьованому матеріалу я все ж розмежувала для себе ці близькі категорії. Хочу побажати пані Світлані творчого потенціалу та натхнення для нових звершень!
В статті систематизовано теоретичний матеріал з методики аналізу тексту, визначається його вплив на формування творчої особистості школяра, яку можна удосконалювати, за допомогою використання технологічних схем та карт. Ця стаття дає можливість підвищити свій науково-методичний рівень, відновити теоретичні поняття з питань методики аналізу художнього твору.
Проблема аналізу художнього твору сьогодні є актуальною як ніколи, вона була і залишається провідною в системі літературної освіти школярів.
Аналіз твору має стати основою літературної освіти учнів, яку вони набувають у процесі вивчення курсу світової літератури. Навчитися аналізувати літературний твір означає:
– сприймати його не пасивно, а осмислено, активізуючи всі якості культурного читача;
– глибоко проникати в тканину художнього твору;
– розуміти його не на побутовому рівні, а в контексті розвитку світової культури, філософської думки, з позиції духовних прагнень свого часу;
-і врешті-решт, уміти оцінити й отримати справжню естетичну насолоду від твору як мистецтва слова.
Навчити учнів аналізувати художній твір – чи не найскладніше завдання вчителя-словесника у курсі світової літератури. І до цього треба йти поступово, крок за кроком, щоб надмірні зусилля у цьому плані не відбили у школярів бажання читати.
Дякую за змістовну та цікаву статтю.
Формування читацької культури та читацької компетенції є одним з головних завдань літературної освіти. Вміння аналізувати художній текст відіграє важливу роль, оскільки активізує емоційні та пізнавальні сфери. Систематизований матеріал даної статті дає можливість повторити теоретичні поняття та застосувати в практиці.
Проблема аналізу художнього твору сьогодні є актуальною. Стаття дає можливість вчителю підвищити науково-методичний рівень, а також використовувати цей матеріал на своїх уроках при вивченні текстів художніх творів. В статті систематизовано теоретичний матеріал з методики аналізу тексту, визначається місце аналізу художнього твору в начальному процесі та його вплив на формування творчої особистості школярів. Автор зосереджує увагу на розмежуванні понять «технологія» та «методика», які на шкільному рівні дуже часто змішуються. Упевнена, що стаття сприятиме вдосконаленню педагогічної майстерності вчителів.
Вдячна за статтю.
Для успішного аналізу художнього твору необхідно виробити його процедуру, визначити певні принципи. Шкільний аналіз художнього твору повинен стати процесом зацікавленого вмотивованого пошуку, читацькі вміння учнів повинні стати засобом не лише успішного вивчення ними літературного твору, а й їхнього особистісного розвитку. В статті автор подає головні завдання вчителя літератури, знайомить з новітніми й традиційними методиками, які необхідно використовувати в процесі формування читацької компетенції учнів.
Такі статті для нас, вчителів зарубіжної літератури, дуже корисні!Ми маємо розвиватись!Ми маємо зростати!
Стаття змістовна!
Скриньку теоретичних знань поповнено!!!
Дякую Світлані Іванівні!
Натхнення, нових ідей!