Засоби активізації читацької діяльності «дітей мережевого розуму» Олена Ісаєва

isaeva2-min

 

Олена Ісаєва,

завідувач кафедри методики викладання російської мови і світової літератури

НПУ ім. М.П.Драгоманова,

доктор педагогічних наук, професор.


 

«Завдяки Інтернету ми повернулися в еру текстів» У. Еко

Засоби активізації читацької діяльності «дітей мережевого розуму»

Що ж відбувається з читанням в епоху суцільного Інтернету? Нам треба враховувати, що, як зазначає український учений, автор «Теорії комунікації», спеціаліст у галузі інформаційних технологій, доктор філологічних наук Георгій Почепцов, що люди Інтернету не можуть читати більше 2 сторінок, а відразу переключаються на щось інше. Так, сьогоднішній молоді достатньо важко виокремити головне від другорядного, тому потрібно додатково акцентувати на найважливішому.

Неможливість сконцентруватися під час читання тексту великого обсягу, як наголошують різні дослідники, відбувається тому, що сучасна людина, що звикла відшукувати інформацію у мережі, почасти не читає тексти, вона їх сканує, зчитує різні фрагменти тексти, легко переходить від тексту до гіперпосилань, інших матеріалів та навпаки.

Таке читання-сканування інформації, своєрідний вебсерфінг призводить до втрати вдумливого повільного читання. Відповідно під час читання художніх творів, особливо великого обсягу, виникають проблеми.

Отже, нам сьогодні треба вчитися переключати увагу і спосіб читання: від читання-сканування до вдумливого читання – занурення у текст.

У сучасному інформаційному світі, в якому живе сучасний школяр, з’являються нові можливості для розвитку та саморозвитку особистості і, відповідно, її читацької культури. І в навчальному процесі взагалі, і під час вивчення літератури зокрема, не слід відмовлятися від можливостей, які виникають в сучасному інформаційному суспільстві. Сьогодні особливу увагу слід звернути на роль медіаресурсів для розвитку читацького інтересу сучасної людини.

Таким чином, те, що сьогодні відволікає читача від книги і читання (зокрема масмедіа), необхідно зробити помічниками вчителя у створенні мотивації у читанні. І оскільки у житті сучасного школяра візуальне сприйняття посідає провідну роль, то цілком логічно буде прослідкувати, як різноманітні медійні засоби розкривають тему значення книги і читання, і використати це у навчальних цілях на уроках літератури.

З цією метою доцільно звернути увагу на такі сучасні медіатексти, як:

  • анімаційні фільми;
  • кінофільми і телевізійні програми;
  • відеоролики, кліпи, присвячені книзі та читанню, зокрема буктрейлери;
  • малюнки, графіка, фотографія на тему книги та читання;
  • рекламні постери, що популяризують книгу та читання;
  • заставки популярної пошукової системи  Google (так звані «дудли»);
  • матеріали веб-сайтів, присвячені літературним темам, зокрема сайти, на яких читачу надається можливість представити власні тексти.

Враховуючи інтерес сучасних школярів до різноманітних масмедіа, вчитель літератури може сьогодні на уроках літератури запропонувати низку методичних прийомів та видів навчальної діяльності, спрямованих на створення власних медіатекстів на уроках літератури. Серед них виокремимо такі:

  • підготовка (електронних, рукописних, друкованих) випусків шкільної газети, журналів та альманахів н літературну  тематику;
  • створення мультимедійних проектів та окремих презентацій на літературну тему;
  • підготовка телевізійної передачі чи короткого відеофільму на літературні теми;
  • створення буктрейлерів та відеороликів;
  • підготовка фотографій, малюнків, колажів, афіш, рекламних постерів на літературні теми;
  • створення рекламних слоганів;
  • підготовка інтерактивних коментарів до твору;
  • створення віртуальних музеїв, присвячених книзі, читанню, літературним темам;
  • підготовка матеріалів на літературну тематику для веб-сайтів (персонального, шкільного, бібліотечного);
  • ведення блогів (інтернет-щоденників) на літературні теми.

Сьогодні вивчення літератури покликане залучити школяра до процесу суб’єктивізації знань, пізнання оточуючого світу і самого себе у процесі навчання. Тому рівноправний діалог, плюралізм поглядів усіх учасників навчального процесу мають стати пріоритетними у школі. Це врешті решт має сприяти народженню у свідомості учнів «власного тексту», збагаченого особистісним «Я».

Тобто на уроках доцільно більш активно використовувати завдання пошукового характеру, які потребують від учнів навичок зіставлення та узагальнення, перевагу сьогодні слід надавати різноманітним усним та письмовим творчим завданням на виявлення власної індивідуальної оцінки прочитаного. Це буде спрямовувати учнів на корегування власної оцінки твору, вміння вести дискусію, робити аргументовані висновки.

Відповідно сьогодні важливо запропонувати учню такий алгоритм дій на уроці, який би наочно презентував читання як спосіб соціалізації особистості у суспільстві. Отже, мова йде про читання, яке формує самостійність думки, уміння інтерпретувати (перекладати на мову власних понять і вражень).

Захищено авторським правом.

Використання статті або її елементів можливе лише за умови обов’язкового зазначення імені автора та джерела запозичення.