Протягом п’яти років учителів світової літератури міста Києва, учасників тренінгу з розвитку критичного мислення школярів та учасників курсів підвищення кваліфікації ІППО, запитували: яким вони бачать свого ідеального учня (випускника школи). Серед відповідей,  що зустрічалися найчастіше, були такі: компетентним у своїй галузі; незаангажованим, самостійним і відповідальним, здатним критично мислити; відкритим до нового, готовим вчитися ціле життя; толерантним; моральним, вдячним. Саме ці якості, на думку педагогів, дозволять випускнику реалізуватися, бути успішним у житті.

З розвитком суспільства з переходом від Індустріальної ери до Епохи знань (ХХІ століття) з’являються не лише нові професії, а й нові вимоги до умінь працівників. Якщо ланцюжок вартості в Індустріальну еру виглядає як видобуток — обробка — збирання — збут — розповсюдження — продукція (і послуги), то в Епоху знань він має такий вигляд: неопрацьовані дані — інформація — знання — досвід — збут — послуги (і продукція). Таким чином, для того, щоб створювати нові товари і послуги, які вирішують реальні проблеми і задовольняють потреби, необхідні висококваліфіковані спеціалісти у сфері аналізу й обробки інформації – це основна рушійна сила економічного зростання й праці у ХХІ столітті.

ДЕТАЛЬНІШЕ

Модернізація освіти змушує по-новому поглянути не тільки на форми оцінювання досягнень учнів, а й шукати ефективні форми оцінювання педагогічної і науково-методичної діяльності вчителя. Однією з таких форм може стати Портфоліо вчителя, популярне в різних системах освіти.

Що таке Портфоліо? В перекладі з англійської – «папка, справа, посада»; з італійської – «папка з документами», «папка спеціаліста»; з французької – «викладати», «формулювати», «нести», а також «аркуш», «сторінка» або «досьє», «зібрання досягнень».

ДЕТАЛЬНІШЕ

Розділ ІІ. Науково-методична діяльність.

До цього розділу поміщають методичні матеріали, які свідчать про рівень професіоналізму педагога. Цей розділ містить:

• Авторські програми з предмета, програми факультативів і гуртків, елективних курсів, досвід адаптації до предмета інноваційних технологій, конспекти відкритих уроків, завдання, що їх розробив педагог і які отримали громадське визнання.
• Рукописи кандидатської і докторської дисертацій.
• Результати творчого звіту, реферату, доповіді, статті.
• Результати роботи в методичних об’єднаннях, радах, комісіях, проблемних творчих групах, співробітництво з методичним центром, Інститутом післядипломної педагогічної освіти, проведення педагогічної практики, участь в оргкомітеті і журі олімпіади тощо.
• Результати проведення експериментальної, дослідницької роботи. Результати апробації підручників, посібників, педагогічних програмових засобів.

ДЕТАЛЬНІШЕ

Розділ V. Навчально-матеріальна база.

Цей розділ містить:

• Перелік словників та іншої довідкової літератури з предмета.
• Список наочності (макети, схеми, ілюстрації, портрети тощо).
• Перелік технічних засобів для впровадження ІКТ у навчально-виховний процес (комп’ютер, проектор, SMART-дошка, мультимедійні підручники, аудіо-відео-посібники тощо).
• Перелік дидактичного матеріалу (прикладів виконання завдань, написання творів і под.).
• Презентації інформаційних проектів учнів, які можна використовувати як довідкову літературу.
• Інші документи.

ДЕТАЛЬНІШЕ

Медіа-проект проводиться в межах програми «Світ під палітуркою».

Основні завдання медіа-проекту:

• сприяти поглибленому вивченню предметів гуманітарного циклу;
• зацікавити учнів біографією і творчістю Рея Бредбері, спонукати їх сформувати власне розуміння письменника з позицій читача ХХІ століття;
• формувати в учнів навички ХХІ століття, а саме: культурної і соціальної взаємодії, медіа-навички, навички навчання і новаторства;
• сприяти творчим контактам викладачів та учнів різних регіонів;
• удосконалювати володіння вчителями методами навчання ХХІ століття: методикою постановки питань, проектування і співробітництва.

ДЕТАЛЬНІШЕ