9 квітня 2021 року виповнилося двісті років від дня народження Шарля П’єра Бодлера.
На честь цієї події на одному з полів Італії художник Даріо Гамбардіні за допомогою трактора створив зображення поета.
Команда фахівців з Бірмінгемського університету (Великобританія) та HRI Digital в Університеті Шеффілда (Великобританія) за сприяння Ради з досліджень мистецтв та гуманітарних наук (AHRC) упродовж 4 років (2015-2019) працювала над проєктом «Пісні Бодлера». Учасники проєкту прагнули створити універсальний цифровий ресурс з піснями, на створення яких надихнула поезія Бодлера; з’ясувати, що відбувається з поетичним текстом, коли він потрапляє у сферу пісні; протистояти упередженню, що поезія Бодлера «важка» і «зарозуміла», намагаючись натомість продемонструвати широку привабливість лірики митця, особливо у формі популярної пісні. Їм вдалося створити цифрову колекцію, в якій пісні розподілені за країнами, мовами, жанрами і стилями. Можна навіть спостерігати, які саме пісні-поезії Бодлера були популярними кожне десятиліття упродовж майже 200 років. Завдяки візуалізації класифікованої інформації і можливостям здійснювати розширений пошук таким ресурсом зручно користуватися. І це дозволяє Бодлеру знайти свого читача /слухача за допомогою різних музичних жанрів і стилів. Тепер можна читати поезію Бодлера або слухати її у джазовій композиції, жанрах і різновидах року, шансону чи класичному виконанні…
В Університеті Вандербільта (Техас, США) працює окремий інститут – Центр Бодлера та сучасної французької студії WT Bandy, який досліджує постать французького митця. Центр заснований у 1968 році. Його ядром стала приватна колекція видатного вченого, дослідника Бодлера Вільяма Томаса Бенді. Нині дослідженнями в центрі займаються науковці з різних країн світу.
Вже два століття творчість поета вражає, надихає, збурює… має своїх прихильників і критиків. Чому Бодлер сприймається як сучасник кожного нового покоління, яке з ним зустрічається, прагнули з’ясувати зарубіжники української столиці на вебінарі-практикумі «Je suis Charles», що відбувся 22 квітня 2021 року.
Ірина Мегедь. «Je suis Charles»: презентація
Величезний портрет Бодлера розцвів на полі в Італії
Проєкт «Пісні Бодлера»
Центр Бодлера та сучасної французької студії WT Bandy

Кінець минулого навчального року змінив наше, і шкільне, і особисте життя, ми ще тоді не знали, наскільки кардинально… Саме тоді, у період локдауну, виникає ідея телепроєкту «Відкритий урок» – зйомка 20-хвилинних відеоуроків для учнів 11-х класів (за період з квітня і до кінця навчального року) з метою підготовки випускників до ЗНО. Згодом проєкт поширюється на усіх старшокласників (9-11 кл.), і саме тоді ЗЛ приєднується до проєкту (адже ЗНО із зарубіжної літератури немає). Зарубіжну літературу представила Катерина Тимошенко, переможниця міського туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2020». Її уроки й дотепер є еталоном інтелектуальної й емоційної концентрованості змісту, витриманої динаміки й темпу оповіді, харизматичної подачі й здатності записати весь контент з першого дубля. Власне, усі вчителі-предметники першої хвилі й мої колеги з ІПО, які брали участь у проєкті, – подвижники учительства, і транслювали в ефір вони не лише знання для учнів, а ще – надію… і впевненість у власних можливостях для тих педагогів, які зацікавлено стежили за їхньою працею в той непевний час. Додам, що всі вони були учасниками не лише телепроєкту, а й освітнього процесу у своїх навчальних закладах…

Цього навчального року телепроєкт продовжив роботу. Тепер він був орієнтований на учнів 7-9 класів. Проєкт охопив більшу кількість навчальних предметів, над розробкою близько 400 уроків працювали 150 учителів, методистів і викладачів ІПО. Збільшилася команда зарубіжників. Цього року відкриті уроки давали 14 учителів столиці. Критерієм відбору учасників та метою участі було їхнє власне бажання: ще раз нагадати спільноті, що читати зарубіжну літературу корисно😊; вийти із зони комфорту, спробувати незвичний формат і набути нового досвіду; попрацювати у команді однодумців (як ми це зазвичай робили раніше під час роботи творчих груп). Зазначу, що останній критерій був чи не  найпереконливішим для участі у проєкті. Наш комунікативно-діалоговий предмет важко переживає відсутність живої комунікації.

Завданням було розробити відеоуроки, що охоплювали програму І семестру відповідного класу, починаючи з жовтня. Під час першої зустрічі ми розробили концепцію. Вона базувалась на усвідомленні того факту, що навіть зразковий відеовчитель не може замінити вчителя рідного, і отже тому відеоурок створюється як додатковий контент. Для нас важливо було не лише подати програмовий матеріал, а й візуалізувати цікаву ідею, прийом, форму викладу. Звісно, важко позбутися того вчительського, що сидить глибоко всередині (якщо записано у нормативному документі, мусить бути озвучено) – бажання охопити все за дуже короткий час… Мета у кожного, хто переглядатиме уроки, а отже, стане їхнім свідомим (чи несвідомим) рецензентом, буде своя. Та для мене важливим є ще один чинник – особистісного зросту кожного учасника відеопроєкту. Ми прагнули побудувати роботу як особистісний діалог між учителем і письменником/текстом, який спонукав до глибокого занурення, нашої внутрішньої, особистої зміни, якості усвідомлення. Звісно, це відобразилося на кількості підготовлених уроків. Але як кажуть: якщо хочеш іти швидко, йди сам, якщо хочеш іти далеко, обирай хорошу компанію. Ми стали іншими, ми набули різного досвіду. І, безумовно, у нас залишилися ще теми, які будемо прагнути опанувати.

Я вдячна своїй талановитій і безстрашній компанії. Мені було цікаво спостерігати за розвитком і формуванням задуму уроку, читати і дискутувати. Дякую за чудову нагоду разом з вами переосмислити програмові тексти і за те, що надихнули  мене на декілька власних інтерпретацій.

Щиро вдячна організаторам проєкту і особисто його куратору – Олександрі Дідур, своїм колегам і неймовірним учителям-предметникам Києва, з якими мала приємність працювати у проєкті.

Ірина Кузьменчук

Зарубіжна література. 7-11 клас. Каталог відеоуроків

9 грудня – це особливий день для усієї Грінченківської громади – день народження Бориса Грінченка. 157-річчя від дня народження видатного філолога, педагога і просвітника вчителі зарубіжної літератури відзначили «сродною працею» у тісному гурті – у цей день вони опановували нові техніки та прийоми на  вебінарі–практикумі. До арсеналу засобів викладання зарубіжники додали радар героя, S.T.E.A.I.-характеристику, емоційне лото, піраміду Ділтса, додекаедр.
Долучіться до нашого гурту – знайомтеся з прийомами та роздумами, беріть участь в обговоренні.
Ірина Мегедь. Прийоми педагогічної техніки на уроках зарубіжної літератури: презентація
Картки й робочі аркуші
Додекаедр

Ірина Кузьменчук. Методичні рекомендації щодо організації та проведення дистанційного навчання із зарубіжної літератури

Марія Бойко. Classtime – сучасний та ефективний спосіб перевірки знань на уроках зарубіжної літератури

Людмила Тарнавська. Використання інтерактивної дошки Jamboard на уроках зарубіжної літератури

Дистанційне навчання зарубіжної літератури (Кузьменчук І., Мегедь І., Чернишенко О.)

Орієнтовне календарно-тематичне планування навчання зарубіжної літератури. 5-11 класи. II семестр (січень 2021 року) (Упорядкування: Кузьменчук І., Колеснікова Н., Чернишенко О.)

Світлана Сафарян. Домашні завдання із зарубіжної літератури в умовах дистанційного навчання

ТЕЛЕПРОЄКТ «ВІДКРИТИЙ УРОК». Зарубіжна література. 7-11 клас

21 листопада 2019 року в СШ № 49 (вулиця Ярославів Вал, 27) відбувся воркшоп Людмили Тарнавської.

За нашою «Дорожною технологічною картою для 10-го класу» саме цим романом закінчується навчальний рік.

Учасники заходу за допомогою майстра шукали відповіді на нелегкі питання: які методики оптимізують процес усвідомлення твору? Що робити, якщо текст не прочитаний учнями на кінець року? Та й взагалі: чи варто саме «Повітряними (чи то «Летючими») зміями» закінчувати навчальний рік?

Учасники знайомилися та працювали за методиками сторітелінгу, scruples, сортування, P4c-техніки та ін. Наприкінці майстерні ділилися своїми враженнями та створювали повітряного змія.

Ви маєте чудову нагоду познайомитися з матеріалами заходу та враженнями його учасників, а також самостійно розставити розділові знаки, створивши власне міркування про текст французького письменника Ромена Гарі «Повітряні змії».

Людмила Тарнавська. «Читати не можна не читати», або «Повітряні змії» Ромена Гарі: презентація

Щоб переглянути повну версію презентацій з примітками, завантажте їх нa свій комп’ютер.

Фото