Кінець минулого навчального року змінив наше, і шкільне, і особисте життя, ми ще тоді не знали, наскільки кардинально… Саме тоді, у період локдауну, виникає ідея телепроєкту «Відкритий урок» – зйомка 20-хвилинних відеоуроків для учнів 11-х класів (за період з квітня і до кінця навчального року) з метою підготовки випускників до ЗНО. Згодом проєкт поширюється на усіх старшокласників (9-11 кл.), і саме тоді ЗЛ приєднується до проєкту (адже ЗНО із зарубіжної літератури немає). Зарубіжну літературу представила Катерина Тимошенко, переможниця міського туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2020». Її уроки й дотепер є еталоном інтелектуальної й емоційної концентрованості змісту, витриманої динаміки й темпу оповіді, харизматичної подачі й здатності записати весь контент з першого дубля. Власне, усі вчителі-предметники першої хвилі й мої колеги з ІПО, які брали участь у проєкті, – подвижники учительства, і транслювали в ефір вони не лише знання для учнів, а ще – надію… і впевненість у власних можливостях для тих педагогів, які зацікавлено стежили за їхньою працею в той непевний час. Додам, що всі вони були учасниками не лише телепроєкту, а й освітнього процесу у своїх навчальних закладах…
Цього навчального року телепроєкт продовжив роботу. Тепер він був орієнтований на учнів 7-9 класів. Проєкт охопив більшу кількість навчальних предметів, над розробкою близько 400 уроків працювали 150 учителів, методистів і викладачів ІПО. Збільшилася команда зарубіжників. Цього року відкриті уроки давали 14 учителів столиці. Критерієм відбору учасників та метою участі було їхнє власне бажання: ще раз нагадати спільноті, що читати зарубіжну літературу корисно😊; вийти із зони комфорту, спробувати незвичний формат і набути нового досвіду; попрацювати у команді однодумців (як ми це зазвичай робили раніше під час роботи творчих груп). Зазначу, що останній критерій був чи не найпереконливішим для участі у проєкті. Наш комунікативно-діалоговий предмет важко переживає відсутність живої комунікації.
Завданням було розробити відеоуроки, що охоплювали програму І семестру відповідного класу, починаючи з жовтня. Під час першої зустрічі ми розробили концепцію. Вона базувалась на усвідомленні того факту, що навіть зразковий відеовчитель не може замінити вчителя рідного, і отже тому відеоурок створюється як додатковий контент. Для нас важливо було не лише подати програмовий матеріал, а й візуалізувати цікаву ідею, прийом, форму викладу. Звісно, важко позбутися того вчительського, що сидить глибоко всередині (якщо записано у нормативному документі, мусить бути озвучено) – бажання охопити все за дуже короткий час… Мета у кожного, хто переглядатиме уроки, а отже, стане їхнім свідомим (чи несвідомим) рецензентом, буде своя. Та для мене важливим є ще один чинник – особистісного зросту кожного учасника відеопроєкту. Ми прагнули побудувати роботу як особистісний діалог між учителем і письменником/текстом, який спонукав до глибокого занурення, нашої внутрішньої, особистої зміни, якості усвідомлення. Звісно, це відобразилося на кількості підготовлених уроків. Але як кажуть: якщо хочеш іти швидко, йди сам, якщо хочеш іти далеко, обирай хорошу компанію. Ми стали іншими, ми набули різного досвіду. І, безумовно, у нас залишилися ще теми, які будемо прагнути опанувати.
Я вдячна своїй талановитій і безстрашній компанії. Мені було цікаво спостерігати за розвитком і формуванням задуму уроку, читати і дискутувати. Дякую за чудову нагоду разом з вами переосмислити програмові тексти і за те, що надихнули мене на декілька власних інтерпретацій.
Щиро вдячна організаторам проєкту і особисто його куратору – Олександрі Дідур, своїм колегам і неймовірним учителям-предметникам Києва, з якими мала приємність працювати у проєкті.
Ірина Кузьменчук
Дякую за каталог. Велику роботу зроблено, а вмістилося все у невелику кількість рядків. Ось вона, рука майстра))). А серйозно- практичне спрямування в нашій роботі найважливіше
Дуже цікавий досвід і поштовх для особистісного зростання- переосмислити, поглянути по-новому на свої звичні траєкторії, витягти, як Мюнхгаузен, себе за волосся з ковідного болота. Щиро вдячна пані Олександрі і пані Ірині за допомогу, підтримку, чітку організацію в дружню атмосферу зйомок, після яких з’явилась нова впевненість у значущості нашого предмету, цікавість но нових технологічних форм трагсляції знань.
Стояти перед камерами виявилось не просто, говорити з учнями, яких не бачиш, взагалі не звично, сконцентрувати урок у 15-20 хвилин здавалося неможливим, але цей новий досвід вивів на зовсім інший рівень сприйняття себе як вчителя, свого фаху, але в жодному разі не дав розчаруватись чи зневіритись. Весела творча атмосфера підготовки, консультацій і зйомок запам’ятаються назавжди!) Вдячна своїм колегам, кожен урок нова грань вчителя, дякую Ірині Василівні за підтримку і супровід, пані Олександрі вдячність за бездонно складений пазл організації і зйомок. Обіймаю
*бездоганно)
Щиро вдячна команді професіоналів за таку важливу, цікаву методичну й емоційну підтримку!
Дякую організаторам і куратору проекту. Діййсно реальна підтримка в складний час, обмін досвідом ( цікаві ідеї, думаєш, а як би ти подав той чи інший матеріал), популяризація предмету зарубіжна література і обстоювання його важливої ролі в шкільній освіті. Щиро дяеую. Особливо приємно бачити серед реалізаторів проекту знайомих і дорогих колег, які черговий раз демонструють свій професіоналізм, креативність і щире бажання ділитися
Щиро вдячна за професійну допомогу, методичну підтримку, натхнення, радість зустрічі із текстом. Це титанічний труд, який спонукає працювати над собою!