Контекст цілей і система навчання зарубіжної літератури в ЗЗСО Києва: методичні рекомендації

Поняття «контекст цілей» використовують у стратегічному плануванні, менеджменті, програмному забезпеченні та психології. Воно охоплює сукупність внутрішніх і зовнішніх умов, факторів та обставин, у межах яких формуються й реалізуються певні цілі. Контекст допомагає з’ясувати, чому виникла конкретна мета, що вплинуло на її формулювання та за яких умов можливе її досягнення.

Контекст цілей тісно пов’язаний з концепцією «Золотого кола» Саймона Сінека – американського письменника й дослідника лідерства. Його модель складається з трьох концентричних кіл, кожне з яких відповідає на певне запитання: «Чому?», «Як?» і «Що?».

Внутрішнє коло – «Чому?» («Навіщо?») – стосується мотивації: навіщо ми виконуємо певну роботу, якою є наша мета, що спонукає нас діяти. Усвідомлення власних мотивів допомагає підтримувати зацікавленість і наполегливість у досягненні результату.

Середнє коло – «Як?» – охоплює способи, методи, цінності та стратегії реалізації задуму. У контексті цілепокладання це шлях до мети й послідовність практичних дій.

Зовнішнє коло – «Що?» – відповідає за конкретний результат діяльності: що саме потрібно зробити або який продукт отримати.

Отже, осмислення контексту цілей допомагає перейти від формального завдання до продуманої стратегії, у якій визначено мету, способи її досягнення та умови реалізації.

До основних складових контексту цілей належать передісторія (вхідні дані), зовнішні й внутрішні фактори, а також зв’язок із ширшими цілями та цінностями.

Розгляньмо ці складові на прикладі проєкту з оптимізації системи навчання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти Києва в умовах воєнних загроз.

Передісторія (вхідні дані). Чому виникла потреба в реалізації проєкту? Які обставини зумовили його появу?

Початок навчального року в Києві видався напруженим і тривожним. Воєнні загрози та невизначеність вимагали оперативно продумати стратегію організації навчання в закладах загальної середньої освіти столиці. Керівництво Інституту післядипломної освіти доручило співробітникам у стислі терміни розробити методичні рекомендації й упорядкувати методичні та дидактичні матеріали для використання вчителями зарубіжної літератури.

Зовнішні фактори. Під час підготовки рекомендацій потрібно було врахувати автономію закладів освіти, відмінності в організації навчання та кількості годин, відведених на предмет, індивідуальний стиль викладання вчителів і читацькі інтереси учнів. До переліку умов належали рівень освітніх втрат і розривів, обмежені терміни розроблення проєкту, специфіка комунікації та взаємодії в умовах воєнних загроз.

Внутрішні фактори. Роботу над проєктом визначали внутрішня мотивація учасників, їхні особисті цінності, професійні якості та досвід. Під час розроблення рекомендацій активно використовували практичні напрацювання вчителів зарубіжної літератури. Узгоджена командна робота допомогла сформувати спільне бачення результату: створити методичний продукт, який пропонує педагогам орієнтири для побудови власної системи викладання з урахуванням умов конкретного закладу освіти.

Взаємозв’язок з іншими цілями. Проєкт узгоджується з місією, візією та цінностями нашого закладу освіти: служити людині, громаді й суспільству. Методичні рекомендації покликані підтримати педагогів у складних обставинах і допомогти їм організувати навчання з урахуванням актуальних освітніх потреб.

Особисто для мене робота над проєктом стала підтвердженням того, що людяність, професіоналізм, взаємопідтримка й командна взаємодія допомагають вистояти у складні часи, продовжувати працювати та творити. Недарма Джеймс Баррі зауважив: «Той, хто приносить сонячне світло в життя інших, сам не може залишатися в темряві».

Я щиро вдячна своїй колезі Світлані САФАРЯН, доценту кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидату педагогічних наук, за командну роботу, високий професіоналізм і дружню підтримку.

Моя щира вдячність ініціативній групі педагогів – сумлінних, креативних, талановитих і відданих своїй справі:

  • Світлані МАРИНСЬКІЙ – учителю зарубіжної літератури вищої категорії ліцею № 185 імені Володимира Вернадського Святошинського району м. Києва, учителю-методисту;
  • Ользі НЕВМЕРЖИЦЬКІЙ – учителю зарубіжної літератури вищої категорії ліцею № 143 Оболонського району м. Києва, учителю-методисту, переможниці Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2011» у номінації «Світова література», заслуженому вчителю України;
  • Оксані ХОДОРИЧ – учителю зарубіжної літератури вищої категорії ліцею № 323 Дарницького району м. Києва, учителю-методисту, лауреатці міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2011» у номінації «Світова література»;
  • Наталії ЧЕРНЯЄВІЙ – учителю зарубіжної літератури вищої категорії ліцею № 136 Дніпровського району м. Києва, учителю-методисту, лауреатці міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025» у номінації «Зарубіжна література»;
  • Тетяні ЯКОВЛЄВІЙ – учителю зарубіжної літератури вищої категорії гімназії № 110 м. Києва, учителю-методисту.

Дякую кожній за професійну відданість, ініціативність і злагоджену співпрацю. Спільна праця, взаємна довіра та підтримка допомогли реалізувати наш задум.

З вдячністю за плідну взаємодію – Ірина КУЗЬМЕНЧУК

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо навчання зарубіжної літератури у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти міста Києва в умовах невизначеності – непередбачуваних загроз війни

Методична конференція вчителів зарубіжної літератури

26 серпня 2026 року у Ліцеї № 323 Дарницького району м. Києва відбулася методична конференція для вчителів зарубіжної літератури «Від цілепокладання до системного читання: особливості навчання зарубіжної літератури в базовій середній і профільній школі». 

За доброю традицією відкрила конференцію директор Ліцею Алла Жукова, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти, вчитель-методист, володарка нагрудних знаків «Відмінник освіти України», «Відмінник столичної освіти».

Векторами 2026/2027 навчального року ми обрали такі:

  • Профільна освіта. Як викладати у старшій школі.
  • Інклюзивна освіта: рамки компетентності вчителя-предметника.
  • Підвищення рівня фахової майстерності.
  • Ментальне здоров’я педагога.

І вже на конференції почали наповнювати кластери за обраними напрямками.

Темою виступу «Профільна освіта НУШ: стан і перспективи (як підготуватись до роботи у профільній школі)» розпочала наповнювати перший кластер доцент кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти, кандидат педагогічних наук Світлана Сафарян. Вона зосередила увагу учасників конференції на меті та особливостях завершального трирічного етапу реформи НУШ (10-12 класи), актуальних викликах та перспективах профільної освіти, головних цілях і завданнях профільного навчання, особливостях функціонування академічних ліцеїв, кластерному профільному навчанні, особливостях навчання зарубіжної літератури у профільній школі. Світлана Іванівна докладно відповідала на усі запитання учасників конференції.

Радимо вчителям, які працюватимуть в ліцеях, опанувати модуль на платформі edera «Профільна. ЗМІСТ. Як викладати в новій старшій школі» та ознайомитися з розробленими курсами для профільного і непрофільного рівнів та програмами курсів вільного вибору мовно-літературної галузі. Посилання подаємо в презентації «Модерація і виступ».

Особливістю викладання у профільній школі НУШ є створення авторських курсів вчителями конкретного ліцею. Ідеї для курсів ви можете знайти на сторінках СвітЛіт-порталу, зокрема переглянувши майстерні Школи педагогічної майстерності. А співробітники Науково-методичного центру професійного розвитку педагогічних працівників та кафедри мовно-літературної освіти ІПО допоможуть вам в реалізації задумів.

Декілька років тому на серпневих заходах значний резонанс мав виступ Валентина Пижа, вчителя зарубіжної літератури спеціалізованої школи № 320 м. Києва, який розповів про досвід у навчанні читання учня-п’ятикласника. За час, що минув, Валентин Володимирович здобув вищу освіту вчителя-логопеда (з чим принагідно його вітаємо) й очолив МО психолого-педагогічного супроводу закладу освіти, в якому працює. Цього року він докладно розповів про «Оновлений Порядок інклюзивного навчання» та відповів на численні запитання колег. Його розповідь поклала початок наповненню другого кластеру, який продовжимо заповнювати упродовж року.

Про систему заходів щодо підвищення рівня фахової майстерності вчителів-словесників, які плануємо провести упродовж цього навчального року, розповіла Ірина Кузьменчук, методист Центру професійного розвитку педагогічних працівників, викладач кафедри мовно-літературної освіти ІПО у виступі «Від цілепокладання до реалізації: практики навчання вчителів зарубіжної літератури у 2026/2027 навчальному році». Вона, зокрема, заохочувала педагогів не лише стати учасниками заходів, а й спробувати себе в якості майстра, розробивши власну тему. Заходи, які плануємо провести упродовж навчального року, поміщені до презентації «Модерація і виступ».

Насамкінець увагу учасників конференції ми зосередили на векторі – «Ментальне здоров’я педагога», адже це чи найважливіша складова ефективної роботи кожного працівника освіти. Інститут післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка активно впроваджує програму ментального здоров’я серед освітян столиці.

Нормативна база

Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти

Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році. Мовно-літературна освітня галузь

Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Наказ № 1427 МОНУ від 14.08.26

Ірина Кузьменчук. Модерація і виступ (презентація)

Світлана Сафарян. «Профільна освіта НУШ: стан і перспективи (як підготуватись до роботи у профільній школі)» (презентація)

Валентин Пиж. Оновлений Порядок інклюзивного навчання (презентація)

Навчальні можливості КВІЗу у межах літературної освіти

У квітні 2026 року вчителі Києва мали приємну нагоду поспілкуватися з інтелектуалом і харизматичною особистістю, ерудитом, залюбленою у свою справу людиною – Олександром Каєнком, учителем зарубіжної літератури Новоукраїнського ліцею «Лідер» Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, заслуженим учителем України. Учасники вебінару обговорювали навчальні можливості КВІЗу під час опанування літератури в школі та взяли участь в інтелектуальній вікторині.

Ми щиро дякуємо Олександру Васильовичу за створену атмосферу, змістовний виклад та детальні відповіді на численні запитання.

Маємо мрію і сподівання, що наступна зустріч буде не віртуальною, а реальною. Чекаємо у Києві!

Олександр Каєнко. Навчальні можливості КВІЗу у межах літературної освіти (презентація)

Простір, рельєф і наші межі…

Творчий простір Ольги Чернишенко описати і важко, і легко. Він веселковий, ледь відчутний, повітряний – такий, що огортає, але не рушить твої кордони, і водночас – ґрунтовний, продуманий, деталізований, цілеспрямований і вивірений до дрібниць. Тобі комфортно, коли потрапляєш в його силове поле і згодом усвідомлюєш, як починають працювати усі твої сенсори і ти легко і впевнено рухаєшся в заданому напрямку.

Ми перебуваємо в ситуації, коли простір усвідомлюється не абстрактним терміном, його трансформації відчуваєш шкірою, усім єством. Ми живемо в час, коли збереження власних кордонів іноді можливе лише в просторі тексту, як засвідчує досвід колишніх полонених – морського піхотинця, оборонця Маріуполя Олександра Іванова та правозахисника, журналіста, військовослужбовця Максима Буткевича.

Майстерка «Простір, рельєф і наші межі: як художній текст вчить бачити інакше» – це про літературу і про нас, про наші межі і про наші обмеження-клітки й лабіринти… І про зміну фокусу, про компаси і карти, які ми можемо дати через навчання літератури нашим учням, щоб у бурхливому видозмінному світі зберегти свою самість.

*Заставку згенеровано за мотивами книги фізика-теоретика Стівена Гокінга «Всесвіт у горіховій шкаралупі» (англ. The Universe in a Nutshell)

Ольга Чернишенко. Презентація

Ольга Чернишенко. План майстерки

Відеозапис заходу

Фільм як текст

Моя цікавість до мислення зростання з’явилася водночас з першим перекладом книги Керол Двек українською. А повторне занурення в тему розпочалося з мозаїки. З повідомлення про мозаїчне панно «Боривітер», яке було знищене після обстрілів Маріуполя. Свою назву сокіл-боривітер отримав завдяки здібності час від часу зависати на одному місці в повітрі, тримаючись проти вітру і ніби переборюючи його. Боривітер, зображений на полотні Алли Горської, став для нас символом мислення зростання – руху вперед, краси польоту, символом долання перешкод і віри в життя. Доля авторки, як і її характер та творчий шлях, збіжна з її творінням. У цьому переконалася, коли абсолютно випадково (хоча я вірю, що передбачувано) у парку імені Тараса Шевченка отримала безплатний квиток на перегляд і обговорення фільму про Аллу Горську, приурочений до дня народження мисткині. Я дуже хотіла, щоб фільм подивилося якомога більше людей. Так виникла тема майстерні – «Організація роботи з текстами різних форматів. Фільм як текст». Тема розроблена в контексті роботи творчої групи «Сучасні педагогічні тренди в навчанні зарубіжної літератури» та вмотивована вимогами до розвитку читацької грамотності, які наголошують на удосконаленні вміння учнів працювати з текстами різних типів і різних форматів. Досліджуючи життєвий і творчий шлях Алли Горської, ми акцентуємо увагу і на мисленні зростання.

На майстерні розглядали основні характеристики тексту як універсальної категорії; взаємозв’язок між реальністю і тестом; текст у культурології як універсальна семіотична модель; текст культури як інструмент аналізу; працювали з фільмом-текстом за допомогою методики ЧПКМ «Літературні кола» (структуровані дискусійні групи). Кожна група отримала завдання й переглядала кінофільм крізь призму поставлених завдань. Завдання були написані на частинах плакату із зображенням ескізу «Боривітра» Алли Горської. Після оголошення результатів роботи кожна група віддавала свою частинку плакату. Так ми символічно із «мозаїчних» частин відновили «Боривітер». А на етапі рефлексії написали мікроесе. Одне із них, з дозволу авторки, подаю у додатку. Зауважу, що це її домашня робота.

Майстерня могла б не відбутися, якби не дружня підтримка і професіоналізм двох талановитих (кожна у своїй справі) мисткинь.

Дякую своїй колезі Світлані Борзєнковій, яка виявила живий інтерес і підтримала мою ідею проведення майстерні. Дякую за активну залученість до кожної із наших майстерень, адже всі відео наших заходів – це її ретельна і досконала праця.

Дякую віртуозній вчительці, співмодераторці «СвітЛіт»-порталу Ірині Мегедь за продуктивне обговорення ідеї, методичну допомогу у створенні дидактичного матеріалу і за розкіш людського спілкування.

Відеозапису майстерні немає. Але є модуль в системі підвищення кваліфікації педагогів. Тож, якщо ви хочете стати учасником майстерні, запрошуйте у заклад освіти – і це обов’язково станеться.

З вдячністю і повагою Ірина Кузьменчук

Посилання на частини документального фільму «Алла Горська», режисер-постановник Олена Левченко, 2001 р.:
*Для збереження авторських прав, подаємо фільм у такому вигляді, як він викладений на відеохостингу YouTube

Дидактичні матеріали для роботи:

Вікторія Кулачинська. Мікроесе