Світлана Сафарян. Формування активної читацької діяльності – як складова інформаційно-методичного середовища вчителів світової літератури

Нині в освітній практиці широко вживаються терміни «інформаційно-методичне середовище», « навчальне середовище», «інформаційне середовище навчання». Ці терміни відносяться до різних аспектів середовища та педагогіки.

Розглянемо більш детально значення термінів. Поняття «середовище»  відображає взаємозв’язок умов, які забезпечують розвиток людини. У цьому випадку передбачається її присутність у середовищі, взаємовплив та взаємодія оточення із суб’єктом.

«Навчальне середовище» – поняття більш звужене. Його найчастіше розуміють як функціонування конкретного закладу освіти. Дослідники цієї проблеми (В.Козирєва, І. Шалаєва, А. Веряєва), аналізуючи різні підходи до питання про навчальне середовище, насамперед, мають на увазі конкретне середовище навчального закладу, оскільки навчальне середовище складається із сукупності матеріальних і предметних факторів, соціальних компонентів та міжособистісних стосунків. Усі ці аспекти взаємозв’язані, вони доповнюють, збагачують один одного і впливають на кожного суб’єкта навчального середовища, проте і люди у свою чергу теж організовують, створюють навчальне середовище, певним чином впливаючи на нього.

Завантажити повну версію документа

62 comments

  1. Лариса коментує:

    Дуже вдячна за статтю. Написано науково,зрозуміло, цікаво. Зараз дуже часто в мас-медіа йде мова про те, що населення нашої планети читає менше, ніж раніше. Комп’ютер,Інтернет виходить на перший план, де інформація викладена чітко і коротко. Ви писали, що основою уроку є читацька активність учня. Як заохотити дитину до читання, адже можна бути активним на уроці, не прочитавши твір (прочитав короткий зміст в Інтернеті, щось почув на уроці від учителя ). Чи є “ричаги”, які б стимулювали дитину до читання? Хотілося б почути думку науковця.

  2. Світлана коментує:

    У цій статті порушене актуальне питання щодо формування активної читацької діяльності як складової інформаційно-методичного середовища.Саме на проблемну ситуацію ,”що виникла внаслідок протиріччя між необхідністю забезпечити сучасну якість освіти і неможливістю вирішити це завдання традиційним шляхом…”
    Автор пропонує шлях виконання цього завдання через компетентнісний підхід у навчанні.
    Важливим у статті є акцент на необхідності зміни позиції вчителя на позицію особистісної педагогічної підтримки, коли учитель не повинен бути єдиним,основним джерелом знань,а перетворитися на організатора,координатора,партнера,співавтора, за участю якого на уроках створюються належні умови для формування ключових компетентностей.
    Автор пропонує своє бачення основних компетентностей,”які формуються у процесі
    вивчення літератури у школі.”
    Також у статті визначаються найголовніші напрями удосконалення сучасного уроку літератури, який сьогодні допоможе сформувати розвинену духовну особистість.

  3. Басан Ірина коментує:

    Стаття звертає увагу на проблему зменшення якості читання творів учнями середньої школи. Нагадує учителю про професійну компетентність, необхідну для підвищення читацької активності дітей. Автор підкреслює необхідність підвищення ефективності сучасного уроку, дає поштовх поглянути на свою роботу зі сторони, переосмислити, щось змінити, шукати нові засоби педагогічної творчості, щоб зацікавити і повести за собою у чарівний світ прекрасного.

  4. Тамара Федорович коментує:

    В статті звертається увага на шляхи удосконалення сучасного уроку літератури. Основним фактором формування в учнів на уроках інтересу до літератури є зміст навчальної інформації, яка стає об`єктом інтересу учнів, коли вона містить елементи новизни.
    Мета сучасного уроку літератури – поставити читання так, щоб воно розвивало мислення і збагачувало почуття, будило активне ставлення до навколошнього світу і кликало до боротьби. Нашим завданням є навчити дітей сприймати і осмислювати художній твір як факт мистецтва. А цього не можна зробити без захоплення, без радісного відчуття краси, без сердечного хвилювання, яке б передавалося школярам.
    Вдячна за статтю.

  5. лариса савчук коментує:

    Стаття цікава і змістовна. Зупиняючись на таких поняттях як освітнє середовищи, професійна компетентність вчителя, автор статті загострює увагу на основні компетенції, які формуються у процесі вивчення літератури у школі.Вчитель і учень – це дві взаємозв”язані сили, які мають діяти злагоджено в одному напрямі.
    Дякую за науковий підхід

  6. Галина Касянчук коментує:

    У статті порушується проблема зменшення якості читання творів учнями середньої школи. Важливим, як на мене,в статті є необхідність зміни позиції сучасного вчителя на позицію особистісної педагогічної підтримки, коли учитель не повинен бути єдиним,основним джерелом знань,він повинен стати для учня партнером і координатором його роботи, аби створювати належні умови для формування ключових компетентностей.
    Авторка статті вказує на необхідність зміни позиції вчителя на позицію особистісної педагогічної підтримки, яка продиктована сучасними вимогами щодо організації навчання за принципами особистісно орієнтованого навчання на засадах компетентнісного підходу. В умовах такого навчання акцент робиться не на програмовому матеріалі, а на організації індивідуальної інтелектуальної, творчої діяльності учнів.
    Учитель аналізує сам і допомагає зрозуміти дитині не тільки зміст того, що вона засвоїла, а й те, як це їй вдалося зробити ( за допомогою яких прийомів, технологій тощо). Також варто звернути увагу на професійну компетентність самого учителя, адже унаслідок протиріччя між необхідністю забезпечити сучасну якість знаньі неможливістю вирішити це завдання традиційним шляхом за рахунок подальшого збільшення обсягу інформації, яка підлягає засвоєнню школярами,це завдання покликаний виконати компетентнісний підхід у навчанні.
    Тому, працюючи над уроком і на уроці варто звернути увагу на читацьку,комунікативну і соціокультурну компетенції,аби удосконалити сучасний урок.

    • Ганна Гмиря коментує:

      Дуже дякую за цікаву та корисну статтю Світлани Сафарян. Дійсно, проблема зменшення якості читання творів учнями середньої школи є надзвичайно важливою. Змінюється час, а з ним має змінюватися й усвідомлення вчителем своєї ролі в процесі навчання.В сучасному освітньому процесі вчитель – партнер, модератор, діяльность якого спрямована на створення умов для формування основних компетентностей учня. Вважаю цей матеріал надзвичайно важливим та корисним, адже людина, яка не усвідомлює важливості читання, ніколи не буде писати, не буде мати належний рівень загального розвитку. ось чому сучасний урок має бути спрямований на формування читацької,комунікативної і соціокультурної компетенцій.

  7. У дослідженні Сафарян С.І. розглядається важлива для освітян проблема формування активної читацької діяльності. У роботі названі рівні сформованої читацької компетенції та найголовніші напрями удосконалення сучасного уроку літератури. Автор визначає основні чинники, які впливають на читацьку компетенцію учнів (вважаю, до них варто додати сімейне виховання). В цілому основна ідея статті розкрита.

  8. Людмила Журова коментує:

    Формування активної читацької компетентності учнів повинно здійснюватися з позицій особистісно-орієнтованого навчання комплексно та в логічній послідовності з урахуванням всіх можливих складових розвитку читацької діяльності особистості. Усі аспекти цієми теми зведені в роботі в систему, нагадуючи вчителю про цілісний процес підготовки компетентного читача, щоб уникнути помилок, які часто зустрічаються в роботі саме через невикористання всіх ключових компетенцій, що мають формуватися у процесі навчання, розширюючи діапазон читацької компетентності удосконаленням уроків, враховуючи при цьому суб’єктивний та об’єктивний фактори. Сподіваюсь, за допомогою теоретичних знань та творчого доробку вчителя відбудуться зміни на краще у вихованні духовно розвиненої особистості в сучасному світі, цьому буде сприяти матеріал цієї роботи.

  9. Чигирин Т.О. коментує:

    У статті С.Сафарян поданий глибокий аналіз умов формування читацької компетентності учня в межах інформаційно – методичного середовища. Не новим є те,що обізнаний,ерудований вчитель має допомогти сформуватися всебічно розвиненій особистості учня. Адже задача учителя полягає не у повідомленні певної суми фактів,нехай і з різних галузей. Задача в тому,щоб пережити разом певні емоції, допомогти здійснити учневі власні відкриття , самостійно дійти певних висновків. Це можливо,наголошує доцент,лише за умови особистісної педагогічної підтримки – особистісно орієнтованого навчання на засадах компетентнісного підходу. Ми вчимо не предмету,ми вчимо аналізу,критичній оцінці отриманої інформації,співвідносній з життєвим досвідом дитини.
    Як же в межах програми виховати учня з високим рівнем читацької компетенції,здатного до естетичного сприйняття художнього твору?А відповідь у словах В.Сухомлинського «Випробуйте 10 методів і оберіть свій;перегляньте 10 підручників і не дотримуйтесь жодного беззастережно» – у них звучить істина.
    Хочете обізнаного учня – виростіть,сформуйте його самі!Саме на такі висновки наштовхнула мене ця стаття.
    Дякую Вам за працю. Вона змушує задуматися над своєю системою роботи,дещо переосмислити. Вирішення складних ситуацій у простих речах.

  10. Рогова Ірина коментує:

    Стаття цікава та актуальна в нинішніх умовах вивчення літератури. Важливою для мене є думка автора про те, що учитель повинен робити акцент не на програмному матеріалі, а на організації індивідуальної інтелектуальності, творчої діяльності учня. Наше завдання не лише сприяти засвоєнню матеріалу, а й навчитись вірити в себе, не втратити рештки цікавості до літературних творів, до читання. А ще важливою компетенцією для учня є розуміння вирішити проблеми подібним чином в інших сферах.Література допомагає навчитися жити в середовищі, де багато питань. Важливо навчитися шукати відповіді.
    Стаття розкриває ключові компетенції, які мають формуватися у процесі навчання літератури,аби потім учень міг застосувати їх у реальному житті. Для нас, вчителів, це чіткі дороговкази в нашій діяльності. Дякую за статтю.

  11. Дух Олена коментує:

    Дякую за статтю, в якій чітко вказуються напрями удосконалення сучасного уроку літератури, даються рекомендації щодо ефективності уроків та підвищення читацької компетенції. Окрема подяка за таблицю, яка чітко вказує на роль зарубіжної літератури у формуванні основних компетенцій.

  12. Наталія Енгстрем коментує:

    Стаття надихає. Актуальність теми не викликає сумнівів. Дійсно, щоб зацікавити учнів проблематикою “минулих століть”, треба постійно доводити, що такі ж проблеми існують й зараз, що схожі почуття мали люди і до нас,і,можливо, познайомившись з тим чи іншим твором, можна буде знайти відповіді на свої найболючіші питання.На деяких уроках, щоб зацікавити учнів, довести їм, що предмет вивчення вартий уваги, доводиться включати всі свої акторські і ораторські здібності.Так, така специфіка роботи вчителя.Ми повинні вміти зацікавити. Але буває дуже важко. Бувають моменти, коли опускаються руки, тому що у деяких учнів все ж таки знаходяться пояснення(частіше це просто відмовки),чому вони все ж таки не прочитали той чи інший твір.І знову починається “боротьба”: з іншими учнями, які прочитали,”доводимо”, що читати таки було варто, що це цікаво,і,як би банально не звучало – корисно.
    Стаття Світлани Іванівни особисто в мене викликала надію на краще, сподівання і віру в те, що не все безповоротньо втрачено.І ще додала впевненості, що таки вчителі,які застосовують всі можливі засоби,не падають духом – на правильному шляху.Дуже дякую!

  13. Дудинська коментує:

    Дякую за статтю, яка не тільки закріпила мої знання, а й чітко вказала напрями удосконалення сучасного уроку зарубіжної літератури.

  14. Возна Вікторія Олександрівна коментує:

    Стаття цікава, змістовна, а проблема, яку вона порушує, є дійсно актуальною. Справді, сьогодні очевидним є зменшення якості читання творів учнями середньої школи. У статті визначаються найголовніші напрями удосконалення сучасного уроку літератури, який допоможе сформувати розвинену духовну особистість учня.

  15. Бойко Марина Аймановна коментує:

    На жаль,нині дуже обмежена читацька активність учнів,коли комп’ютер,Інтернет виходять на перший план, тому що там інформація викладена чітко і коротко. Стаття нагадує вчителю про професійну компетентність,яка необхідна для підвищення якості читання дітей. Вважаю,що, працюючи над уроком, потрібно звертати максимум уваги на читацьку,комунікативну і соціокультурну компетенції,щоб удосконалити сучасний урок зарубіжної літератури.

  16. Жанна Карпова коментує:

    Дякую за статтю. Зараз діти мало читають тому, що всі сидять в іграх та інтернеті. А Ваша стаття націлює на активну читацьку діяльність. Деякі моменти будуть використовуватися в проведенні уроків. Тому що учні ПТУ не всі вміють читати та писати.

    • Панявіна Тетяна коментує:

      Розвиток творчого потеніалу людини сьогодні – основне завдання школи.Духовне збагачення і розвиток гармонійної особистості досягається засобами художнього слова, літератури. Література -це підручник життя, через який вона збагачує нас життєвим досвідом, висвітлює кращі людські якості, засуджує повторне, показуючи складний шлях від ненависті до любові, протиставляючи добро злу. Література розвиває креативне мислення, розвиває творчу особистість.Нажаль, сьогодні учні читають мало. Тому стаття С.І.Сафарян “Формування активної читацької діяльності-як складова інформаційнл-методичного середовища вчителів світової літератури” цікава і актуальна для вчителів, які готуються до уроку, до успіху.

  17. Я прочитав статтю. Стаття вийшла дуже цікава. Актуальність теми не викликає сумнівів. Тут вказуються напрями удосконалення уроку літератури та даються рекомендації щодо ефективності уроків та підвищення читацької компетенції учнів. Дякую!

  18. Клименко Ірина коментує:

    Дуже вдячна Світлані Іванівні за цю статтю. Незважаючи на науковість, її легко читати та усвідомлювати. Тема надзвичайно цікава, адже ,нажаль, наші діти дуже мало та неохоче беруть до рук книгу, адже їх набагато більше цікавлять компьютер та інтернет.Отже ,стаття дуже своєчасна та актуальна, бо тут чітко вказані найголовніші напрями удосконалення сучасного уроку світової літератури, який допоможе сформувати розвинену духовну особистість учня та підвищити їх читацьку компетенцію.Дякую Вам, та бажаю творчих успіхів!

  19. Семенюк Л.А. коментує:

    На сьогоднішній день – це одна з актуальних проблем сучасної літературної освіти.Як визначити роль вчителя, який викладає літературу, у навчанні і вихованні підростаючого покоління? Як навчити учнів читати і читати із задоволенням? Як провести урок на високому рівні і зацікавити учнів? Література – це книга життя, і вчителі повинні шукати нові методи і форми роботи для того, щоб учні читали! Дана стаття допомагає визначити такі форми, напрями самовдосконалення вчителя, методи підвищення ефективності і результативності уроку. Багато інформації з цієї статті можна використовувати для проведення педагогічних нарад, семінарів тощо. Дуже дякую Вам, Світлано, за гарну і таку потрібну статтю!

  20. Валентина Дрок коментує:

    Питання ,висвітлене у статті, є актуальним у наш час. З швидким розвитком інформаційних технологій спостерігається поступове згасання інтересу учнів до літератури. Тому одним із першочергових завдань учителя зарубіжної літератури використати наявні сучасні інформаційні технології з метою формування в учнів читацьких інтересів.

  21. Ольга Хрипун коментує:

    Стаття цікава і змістовна, своєчасна та актуальна.
    Згідна з тим, що професійна компетентність учителя нині може розглядатися як своєрідна відповідь на проблемну ситуацію в освіті, що виникла унаслідок протиріччя між необхідністю забезпечити сучасну якість і неможливість вирішити це завдання традиційним шляхом за рахунок подальшого збільшення обсягу інформації, яка полягає засвоєнню щколярами.Це завдання покликаний виконати компетентнісний підхід до навчання. Не навчальний предмет формує особистість учня, а спільна діяльність учителя і школяра з цього предмету. Учень і учитель – це дві взаємозв’язані сили, які мають діяти злагоджено в одному напрямі.
    Дуже вдячна. Творчих вам успіхів!

  22. Совер Тетяна коментує:

    Совер Тетяна
    02/02/2016
    Стаття піднімає актуальні проблеми уроків літератури.Мені сподобалась думка про те,що не існує універсальних, сучасних і несучасних методів і форм роботи на уроках.Все залежить не тільки від творчої лабораторії вчителя, але й від особливостей певного учнівського колективу.Дійсно,багато вчителів вважають, що класична література нецікава сучасному учневі.Я іншої думки.Учні з достатнім та високим рівнем сформованості читацької компетенції не лише цікавляться класикою, але й часто демонструють сучасний, досить нетрадиційний погляд на твори класичної літератури, знаходячи в них щось нове та актуальне.

  23. Мостова Олена коментує:

    Дякую за цікаву, змістовну статтю. Кожен вчитель-філолог шукає у своїй роботі відповідь на питання, як досягти того, щоб учні читали твори, щоб у них формувався стійкий читацький інтерес. У сучасному інформатизованому світі це стає ще більш важким завданням для вчителя.Автор статті спонукає до роздумів, до роботи. Головне – не здаватися й шукати!

  24. Олена Троценко коментує:

    Стаття дуже сподобалася, адже саме формування активної читацької діяльності є надзвичайно актуальним в наш час. Важливим у статті є те, що вчитель має працювати не з предметом, а з учнем. Автор детально зупинилася на питанні компетенцій, показала, які з них формуються у школі у процесі вивчення літератури. Ці матеріали допомагають вчителю формувати інтерес до художніх творів і удосконалювати сучасний урок літератури. Дякую.

  25. Щеннікова Ніна Іванівна коментує:

    Стаття цікава. В ній порушене актуальне питання. Але можливості комп’ютера, інтернета у сучасному світі такі, що учень буде активним на уроці, але твір не читав.
    Тому проблема компетентнісного підходу, яку автор піднімає в статті є важливою. Погоджуюсь автором, що роль учителя значно змінюється. Практика роботи вчителів зарубіжної літератури нашої гімназії свідчить, що роль учителя на уроці значно змінена: учитель↔технологія↔учень, де акцент робиться на принципи особистісно орієнтованого навчання. Це дає простір творчості, креативності для спільної діяльності; роль учителя майстра, філософа, науковця… в тому, що напрями удосконалення сучасного уроку літератури різні: інтегровані уроки, проектні майстерні, уроки-роздуми, дискусії, кінострічки, створені власноруч… за текстом художнього твору. Вдумливий читач змушений буде звернутись до тексту. А це вже й формування різних компетентностей: комунікативних, соціокультурних, міжпредметних, інформаційних, мовленнєвих…
    Стаття є порадником для вчителів-практиків у такому важливому у сьогоденні питанні.

  26. Лозова Т.В. коментує:

    Стаття цікава, а порушена в ній проблема чи не найактуальніша в умовах сучасності:як заохотити учня до вдумливого читання.Вона спонукає переосмислити свою роль на уроці як вчителя,шукати шляхи удосконалення та активізації навчального процесу.Адже від успішності уроків літератури залежить формування комунікативних, мовленнєвих,соціокультурних, інформаційних компетентностей. Дякую Вам, бажаю здоров’я та творчої наснаги.

  27. Ходорич О.І. коментує:

    У статті «Формування активної читацької діяльності – як складова інформаційно-методичного середовища вчителів світової літератури» велика увага приділяється проблемі професійної компетентності вчителя, яка включає усі сторони діяльності (знаннієву, технологічну, мотиваційну тощо), найголовнішим напрямам удосконалення сучасного уроку.
    У практичній діяльності буду використовувати рекомендації щодо особистісно орієнтованого навчання, яке робить урок актуальним для учнів і сприяє розвитку професійної компетентності учасників освітнього процесу.

  28. Катерина Гетьман коментує:

    Вдячна за статтю,у ній порушене актуальне питання.Написано науково,зрозуміло, цікаво.
    Автор пропонує шлях виконання роботи через компетентнісний підхід у навчанні,підкреслює необхідність підвищення ефективності сучасного уроку,нагадує учителю про професійну компетентність, що допомагає формувати читацьку діяльность для учнів.Все складне у простому…

  29. Гришковець Людмила коментує:

    Автор дає можливість переосмислити свою роботу щось змінити, шукати нові засоби формування в учнів на уроках інтересу до літератури. Стаття цікава і змістовна.В ній звертається увага на шляхи удосконалення сучасного уроку літератури. Поданий глибокий аналіз умов формування читацької компетентності учня, змушує задуматися над своєю системою роботи.Вдячна за статтю.

  30. Шокун Лариса Пантеліївна коментує:

    У вивченні світової літератури повинен бути тільки компетентний підхід учителя до учнів. Не цікавих поетів і письменників включених до підручників світової літератури не існує. Завдання вчителя зацікавити, розчинити двері і утримати дитину в світі чарівності, розуму, інтелекту з яким вона буде опановувати життя.

  31. Попова Н.П. коментує:

    Згодна з автором у тому, що сучасний урок літератури не може бути без гармонійного поєднання інтенсівної розумової та творчої діяльності учнів. Особисто для себе взяла “на озброення” теоретичні поради щодо використання ігрових прийомів на уроці, необхідних для того, щоб уникнути перевантаження школярів. Ігрові технології з задоволенням використовую у своїй практиці!

  32. Галина коментує:

    Тема інформаційного середовища справді важлива і нагальна. Цікаими для мене є думки щодо сучасного уроку. Стаття надихає до творчості.Ми справді повинні постійно “вміти виховувати смак, відчуття Слова, Образу”

  33. Юлія коментує:

    Стаття к.п.н. С.І. Сафарян дає відповідь на питання: як зробити так, щоб читання художнього тексту стало співтворчістю автора та учня-читача. Я погоджуюсь з думкою, що навчальний предмет ніколи не формує особистість дитини, її формує спільна діяльність вчителя і учня. Робота має практичне значення, бо містить рекомендації, як формувати читацьку компетентність учня, як удосконалити урок зарубіжної літератури.

  34. Барцева Н.Л. коментує:

    Актуальність статті не викликає сумнівів. Кожен може знайти у ній допомогу у відповідь на якесь власне, “учительське”, найболючіше питання. Особисто мене хвилює формування основної з ключових компетенцій учня – читацької. Ні особистісний, ні когнітивний, ні діяльнісний компоненти не формуються там, де нема бази – знання змісту тексту художнього твору. Тому я згодна з тим, що сучасний вчитель, на сучасному уроці літератури, за допомогою особистісно-орієнтованої спрямованості та різноманітності підходів, прийомів та методів просто зобов’язаний активізувати бажання учнів ознайомитися з потрібною літературою. Тому бажаю натхнення, творчих осяянь, безмежних знань та невичерпного бажання тому вчителю-словеснику, що здатен “читача-невігласа” привести у “чарівний світ Прекрасного”.

  35. Лариса коментує:

    Стаття цікава та актуальна.Автор визначає найголовніші напрями удосконалення сучасного уроку літератури,чинники,які впливають на читацьку компетенцію учнів.
    Дякую С.І.Сафарян за цю статтю.

  36. Марина коментує:

    Стаття дуже цікава. Тема безсумнівно актуальна. Особливо цікавими мені були частини, де порушувались питання щодо напрямів удосконалення уроку літератури, рекомендації щодо ефективності уроків та підвищення читацької компетенції учнів. Дякую.

  37. Цибок А. коментує:

    Стаття звертає увагу на зменшення читацької активності учнів та їх зацікавлення уроками літератури. В сучасному світі завдання вчителя зацікавити учня, навчити його читати і виховати в ньому смак, читацький апетит.

  38. Мороз Галина Вікторівна коментує:

    Стаття дозволяє вирішити проблему сучасного уроку літератури, який сьогодні допомагає формувати розвинену особистість.
    Сучасний урок – це пошук нових засобів педагогічної творчості, розробка нових шляхів. В цьому і допомагає стаття – формування активної читацької діяльності. Дякую.

  39. Вікторія коментує:

    Кабушко Вікторія
    Стаття дуже актуальна. Сьогодні дуже важко привчити учнів багато і правильно читати. Діти зараз з розвитком комп’ютерної грамотності не хочуть читати книжку. Я працюю в п’ятих класах і тому дуже важко залучити учнів до читання, хоча б програмовий матерал. У своїй статті автор дає рекомендації з формування читацької компетентності, як залучити учнів до активної читацької діяльності. Дуже вдячна!

  40. Тетяна Плугова коментує:

    Стаття к.п.н. С.І. Сафарян, на мій погляд, торкається дуже важливої проблеми – привернути увагу до спільної діяльності між учнем та вчителем, яка направлена не тільки на оволодіння певним арсеналом знань, умінь та навичок, а й на формування особистості школяра. В такій взаємодії відбуваються зміни не тільки в особистості учня, а й сам вчитель теж може змінюватись.Майстерність учителя полягає в тому, що допомагаючи дитині зрозуміти зміст прочитаного, він ще націлює і допомагає їй зрозуміти, як їй(дитині) це вдалося.Тому , відзначаючи найголовніші напрямки удосконалення сучасного уроку, а саме: творчість процесу, урізноманітнення методів, прийомів, технологій, засобів, стимулювання інтелектуальних, творчих та естетичних потреб школяра – є основними факторами формування в учнів свідомого інтересу до літератури.

  41. Євген коментує:

    У статті слушно вказано, на що потрібно орієнтуватися на уроках літератури, які компетенції в учня потрібно формувати. Але дуже складно прищепити любов до читання в сучасного учня, дуже складно відволікти його від сучасних альтернатив книзі. Якщо це вдається – вчитель, і в перспективі учень, стає переможцем. Також слушне зауваження про читацькі інтереси сучасних дітей, яким складно пояснити, навіщо читати найкращі зразки класичної, елітарної літератури, витриманої часом і підкріплені генієм письменника, якщо можна зайняти час масовою літературою, над якою не варто задумуватись читачеві і яка, на мою думку, не спрямована і не здатна на розвиток вказаних у статті компетенцій. Література покликана «зацікавити і повести за собою у чарівний світ Прекрасного».

  42. Атаманчук Катерина коментує:

    Стаття Світлани Іванівни особисто в мене викликала надію на краще, сподівання і віру в те, що не все безповоротньо втрачено. Стаття цікава, змістовна, а проблема, яку вона порушує, є дійсно актуальною. Вона спонукає переосмислити свою роль на уроці як вчителя, шукати шляхи удосконалення та активізації навчального процесу.Адже від успішності уроків літератури залежить формування комунікативних, мовленнєвих,соціокультурних, інформаційних компетентностей. Дякую Вам, бажаю здоров’я та творчої наснаги.

  43. Валентина Желєва коментує:

    Дякую за статтю. Вона цікава та потрібна. Тема статті дуже актуальна. Вона змушує нас шукати нові підходи для удосконалення навчального процесу, виховувати любов до читання. Необхідно так подати матеріал із літератури,щоб учень захотів сам прочитати цей твір.
    Завдання вчителя – зацікавити учня, викликати інтерес до твору і примусити його взятися за книжку.

  44. Дуже вдячна за статтю, вона цікава й змістовна.Для мене вона особливо актуальна, бо давно займаюся проблемою формування активної читацької діяльності учнів.В нинішніх умовах викладання літератури це питання є дуже важливим.

  45. Тихоненко Ганна коментує:

    Стаття досить актуальна в наш час. На самому початку статті мова йде про професійну компетентність учителя. Автор нагадує, що вчитель повинен працювати з учнем, а не з предметом. Адже особистість учня формує спільна діяльність учителя та школяра з цього предмета. Автор підкреслює, що основними компетенціями, які формуються у процесі вивчення літератури в школі є читацька, комунікативна та соціокультурна.
    Основною формою навчально-виховного процесу був і залишається урок. Виникає питання: яким же має бути сучасний урок літератури; як підвищити його ефективність. Адже ці питання завжди хвилювали вчителів.
    На мій погляд, дуже вдалі найголовніші напрями удосконалення сучасного уроку літератури:
    – постійно активізувати учнів, розвивати їхню ініціативу;
    – урізноманітнювати методи, прийоми, технології, засоби навчання, види робіт, які використовують учні;
    – необхідно виховувати в учнів постійний стійкий інтерес до читання, до літератури, стимулювати інтелект, творчі та естетичні потреби школяра.
    Автор підкреслює, що книжка існує тільки в загальному контексті епохи. Тому вона нагадує нам, що вивчення твору потрібно починати з характеристики епохи, в яку жив автор, з його країни, особистості поета чи письменника, а потім уже читання та аналіз твору.
    Дякую за статтю.

  46. Семенець Алла коментує:

    Щиро вдячні Світлані Іванівні за актуальність статті.На сьогоднішній день привчити дітей читати,викликати інтерес до літератури є головною метою вчителя.Учні мають усвідомити,що література-унікальний вид мистецтва. Ніякий відеофільм,комп”ютерна гра не замінить спілкування з книгою…

  47. Грищенко Олена коментує:

    Стаття Сафарян С.І.викликала заціклавленість.Активізувати читацьку увагу школярів-це найперша задача вчителя літератури.Хочеться побажати автору подальшої плідної й захоплюючої роботи,наснаги.

  48. Ваші поради щодо напрямів удосконалення сучасного уроку літератури допоможуть мені формувати у учнів активну читацьку діяльність. Дякую

  49. Хамбекова Лариса коментує:

    Проблема заохочення молоді до читання є актуальною не лише у навчально-виховному процесі для формування учнівських компетенцій, а й для розвитку особистісних якостей.
    Залучення учнів до читання книг здійснюється як у навчальній, так і в позакласній діяльності, на спеціально організованих заходах. Здатність до прочитання творів та їх аналізу і осмислення формує особистість, її комунікативні та творчі навички, розширює світогляд.
    Розвиток новітніх технологій відкриває нові можливості перед читачем. Зокрема, набирає популярності літературний жанр “Mashup”, в якому за основу взятий текст класичного твору та додано елементи інших жанрів та авторський текст. Останньою гучною публікацією стала книга Сета Грема-Сміта “Гордість, упередження і зомбі”, в якій сюжет класичного твору переплітається із фантастичними елементами.На мою думку,автори вдаються до цих прийомів, аби сформувати у молоді стійкий інтерес до читання.Тому і вчитель літератури повинен використовувати креативні прийоми та не залишатися маргіналізованим спостерігачем.

  50. Оксана Лавріненко коментує:

    Пані Світлано,дякую за цікаву статтю! На сьогоднішній день тема формування активної читацької позиції школяра є надто глобальною. Тому я особисто вдячна Вам за спробу виокремити найголовніші напрями удосконалення сучасного уроку літератури. У статті зібрані основні факти,що сприяють формуванню в учнів інтересу до літератури.
    Хотілося б у майбутньому побачити Вашу статтю,де вчителеві буде запропоновано більше практичних порад для формування активної читацької діяльності школярів на уроках літератури ( сучасні форми,методи,прийоми,засоби, види робіт,які будуть спрямовані на сучасного читача)

  51. Орлова Тетяна коментує:

    У статті порушуються питання вивчення професійної компетентності учителя, ведеться мова про те, що особистіть учня формує спільна діяльність учителя та школяра. Автор статті вказує на те, що потрібно робити акцент на організацію індивідуально-інтелектуальної творчої діяльності учня. Важливо те, що ми повинні вчити дітей визначати та вирішувати проблеми та завдання у реальних життєвих ситуаціях, тому потрібно так організувати процес навчання, щоб сма набутих знань знаходила застосування у реальному житті. Тому, працюючи над уроком, варто звернути увагу на напрями удосконалення уроку літератури: розвивати творчий потенціал школярів, урізноманітнювати методи викладання.

  52. На сьогоднішній час у статті порушене одне з найголовніших питань – формування активної читацької діяльності як складової інформаційно-методичного середовища. Щоб сучасний урок був цікавим, вчителечі потрібно дбати про професійну компетентність. Сучасний учитель літератури повинен досконало володіти навчальним предметом не тільки в межах програми, а й мати ґрунтовну підготовку з історії та теорії літератури, фольклору, лінгвістики вміти користуватися цими знаннями. Раціональне використання методів та прийомів, що забезпечують учителеві-словеснику найвищу педагогічну результативність у його роботі з учнями. Адже урок літератури – це мистецтво слова, що вимагає особливого підходу до її вивчення. І тоді навіть “читача-невігласа” можна привести у “чарівний світ Прекрасного”.
    Дякую Вам, бажаю здоров’я та творчої наснаги.

  53. Наталя Волковська коментує:

    На сьогоднішній день в статті піднімається дуже актуальна тема. Нашим завданням є навчити дітей читати, аналізувати, осмислювати текст. Порівнювати прочитане з дійсністю, робити висновки. Вдячна за статтю.

  54. Марина Дикун коментує:

    Дякую за статтю. Постійно виникають питання: як організувати інтелектуальну, творчу роботу учнів, щоб вони зрозуміли прочитаний текст,бачили художні деталі,розуміли підтекст…Тому зацікавили напрями удосконалення сучасного уроку літератури, які пропонує автор. Чітка характеристика ключових компетенцій та рівнів сформованості читацької компетенції допомагає чітко визначити: якого результату ми хочемо досягти.

  55. Шимко Світлана коментує:

    Проблеми висвітлені в статті є надзвичайно актуальними.Чітко вказані основні напрямки удосконалення сучасного уроку літератури.Матеріал статті спонукає замислитись над тим, що в сучасних умовах на уроках літератури художні твори дійсно потрібно розглядати масштабно, різноманітно, в співпраці з учнями. Велику увагу потрібно приділяти аспектам творчості. Фонові знання є органічною складовою успішного сприйняття твору.

  56. Могорт Н. коментує:

    В цій статті автор звертає увагу на шляхи удосконалення сучасного уроку літератури. Стаття цікава. Важливим в статті є необхідність зміни позиції сучасного вчителя на позицію особистісної педагогічної підтримки, коли учитель не повинен бути єдиним,основним джерелом знань,він повинен стати для учня партнером і координатором його роботи, аби створювати належні умови для формування ключових компетентностей.
    Учитель аналізує сам і допомагає зрозуміти дитині не тільки зміст того, що вона засвоїла, а й те, як це їй вдалося зробити ( за допомогою яких прийомів, технологій тощо). Також варто звернути увагу на професійну компетентність самого учителя, адже унаслідок протиріччя між необхідністю забезпечити сучасну якість знаньі неможливістю вирішити це завдання традиційним шляхом за рахунок подальшого збільшення обсягу інформації, яка підлягає засвоєнню школярами,це завдання покликаний виконати компетентнісний підхід у навчанні.
    Вдячна за статтю.

  57. Леся Іщенко коментує:

    Стаття С.І.Сафарян цікава, змістовна. Автор порушує важливу проблему. На сучасному етапі читацька активність учнів обмежена. Тому першочергове завдання – це формування в учнів стійкого інтересу до літератури, прилучення їх до читання. Автор статті визначає найголовніші напрями удосконалення сучасного уроку, звертає увагу на професійну компетентність, необхідну для підвищення читацької активності учнів.

  58. Ольга Іванченко коментує:

    Дякую за цікаву й змістовну статтю, для мене дуже корисний матеріал, використовую міжпредметні зв’язки. Матеріал можно використовувати при вивченні текстів художніх творів. Поєднання теорії і практики дає можливість сформувати творчу особистість.

  59. Тарасова Таміла коментує:

    Автор досить змістовно висвітлює умови підвищення якості уроків літератури. Тому що всяка одноманітність зрештою породжує в дітей відчуття перевантаження. Воно виникає не стільки від великої кількості завдань, їх складності, скільки від одноманітності, сірості і буденності. Ми зараз можемо стверджувати те, що суспільство, яке читає, є суспільством, що мислить. Навчити вмінню читати самостійно, осмислено – одне із пріоритетних завдань педагогів, його вирішенню сприяє майстерність залучати дітей до книги, оволодівати мистецтвом літературного читання, закріплювати читацькі навички, розширювати діапазон читацької компетентності.

  60. Тарасова Таміла коментує:

    Автор досить змістовно висвітлює умови підвищення якості уроків літераткри. Тому що всяка одноманітність зрештою породжує в дітей відчуття перевантаження. Воно виникає не стільки від великої кількості завдань, їх складності, скільки від одноманітності, сірості і буденності. Ми зараз можемо стверджувати те, що суспільство, яке читає, є суспільством, що мислить. Навчити вмінню читати самостійно, осмислено – одне із пріоритетних завдань педагогів, його вирішенню сприяє майстерність залучати дітей до книги, оволодівати мистецтвом літературного читання, закріплювати читацькі навички, розширювати діапазон читацької компетентності.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*