27 серпня 2021 року відбулася онлайн–конференція для вчителів зарубіжної літератури в рамках Київського освітнього онлайн–форуму «Нова українська школа – новий простір освіти».

«Зарубіжна література у цифрову добу: формати комунікації» – такою була основна тема розмови на конференції і такою є тема цьогорічного освітнього вебмайданчика на «СвітЛіт»-порталі. Упродовж року ми зосередимося на практичному апгрейді стратегій комунікації, працюватимемо над форматами і формами комунікації, які можна застосовувати у процесі навчання і викладання зарубіжної літератури.

Уже не перший рік процес навчання відбувається в постійно змінних умовах, які вимагають від учителя психологічної стійкості, швидкої адаптації, гнучкості, виваженого тайм-менеджменту. Саме тривалість конференції (45 хв.) визначила загальний формат комунікації – урок для вчителя.

На початку учасникам заходу потрібно було відповісти на запитання: як ми плануємо 45 хв уроку і скільки часу виділимо на кожен етап?

Спільно ми сформували матрицю уроку, визначили його основні етапи та їх тривалість: оргмомент – 5 хв; актуалізація знань – 5 хв; пояснення нового матеріалу/постановка завдань – до 10 хв; закріплення знань – 20 хв; підбиття підсумків – 5 хв. Звертаємо увагу на виділені цифри. Вони ставлять акцент на ідеї, яку організатори заходу хотіли донести й опрацювати, а також визначають завдання і види діяльності на нашому уроці.

Наступним кроком був пошук відповідей на питання: які стратегії комунікації доцільно обирати в цифрову добу? Як спланувати власну діяльність? Які види навчальної діяльності можуть бути результативнішими на кожному етапі уроку? Досвідом роботи і цікавими розробками поділилась учителька зарубіжної літератури ліцею KeySchool Людмила Тарнавська. (Тези її виступу і презентація розміщені під новиною).

Як буває і на звичайному уроці, інколи щось іде не за планом. Так сталося і на нашому заході, коли один із спікерів з технічних причин не зміг доєднатися до трансляції. Тому з проєктом щодо того, як використовувати відео на етапі пояснення нового навчального матеріалу, ми познайомимо загал під час наступних заходів. Наразі подаємо покликання на статтю про освітнє відео Ярослави Бухти.

Черговий етап – закріплення знань – практичний. Усі присутні мали змогу спробувати себе в ролі учнів. Щоб виконати завдання, вони об’єднувалися в групи, працювали з гугл-документом, обговорювали свої враження від роботи, а також моделювали навчальні ситуації щодо використання отриманих результатів у подальшій роботі.

За активну роботу учасники заходу (а також усі, хто дочитає цю новину до кінця) отримують бонус від Людмили Тарнавської – картки із запитаннями для роботи над будь-яким текстом невеликого обсягу.

Пропонуємо всім поділитися досвідом і доєднатися до створення БАНКУ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ, які дозволять учителю бути гнучким у навчальній діяльності на уроці, а учням – успішними. Завдання ми розмістимо для загального користування на «СвітЛіт». (Надсилайте матеріали на e-mail i.kuzmenchuk@kubg.edu.ua з приміткою «Банк НЗ». Для зручності подаємо орієнтовний алгоритм опису).

На останньому етапі нашого уроку ми підбили підсумки, наголосивши на важливості тримати баланс у постійно змінних умовах.

Дякую усім учасникам заходу. Переконана, що злагоджена робоча комунікація – запорука успіху будь-якої справи. Щиро вдячна ідейним натхненникам Людмилі Тарнавській й Ірині Мегедь, адміністратору Вікторії Маковській за професійність, чудову командну роботу і дружню підтримку!

Відеозапис конференції

Людмила Тарнавська. Активності на різних етапах уроку: презентація

Людмила Тарнавська. Активності на різних етапах уроку: тези виступу

Людмила Тарнавська. Картки із запитаннями

Банк НЗ. Орієнтовний алгоритм опису

Ірина Кузьменчук. Заключне слово модератора (Тримайте баланс!): відео

Ярослава Бухта. Як вчителю зробити освітнє відео в класі чи вдома

9 квітня 2021 року виповнилося двісті років від дня народження Шарля П’єра Бодлера.
На честь цієї події на одному з полів Італії художник Даріо Гамбардіні за допомогою трактора створив зображення поета.
Команда фахівців з Бірмінгемського університету (Великобританія) та HRI Digital в Університеті Шеффілда (Великобританія) за сприяння Ради з досліджень мистецтв та гуманітарних наук (AHRC) упродовж 4 років (2015-2019) працювала над проєктом «Пісні Бодлера». Учасники проєкту прагнули створити універсальний цифровий ресурс з піснями, на створення яких надихнула поезія Бодлера; з’ясувати, що відбувається з поетичним текстом, коли він потрапляє у сферу пісні; протистояти упередженню, що поезія Бодлера «важка» і «зарозуміла», намагаючись натомість продемонструвати широку привабливість лірики митця, особливо у формі популярної пісні. Їм вдалося створити цифрову колекцію, в якій пісні розподілені за країнами, мовами, жанрами і стилями. Можна навіть спостерігати, які саме пісні-поезії Бодлера були популярними кожне десятиліття упродовж майже 200 років. Завдяки візуалізації класифікованої інформації і можливостям здійснювати розширений пошук таким ресурсом зручно користуватися. І це дозволяє Бодлеру знайти свого читача /слухача за допомогою різних музичних жанрів і стилів. Тепер можна читати поезію Бодлера або слухати її у джазовій композиції, жанрах і різновидах року, шансону чи класичному виконанні…
В Університеті Вандербільта (Техас, США) працює окремий інститут – Центр Бодлера та сучасної французької студії WT Bandy, який досліджує постать французького митця. Центр заснований у 1968 році. Його ядром стала приватна колекція видатного вченого, дослідника Бодлера Вільяма Томаса Бенді. Нині дослідженнями в центрі займаються науковці з різних країн світу.
Вже два століття творчість поета вражає, надихає, збурює… має своїх прихильників і критиків. Чому Бодлер сприймається як сучасник кожного нового покоління, яке з ним зустрічається, прагнули з’ясувати зарубіжники української столиці на вебінарі-практикумі «Je suis Charles», що відбувся 22 квітня 2021 року.
Ірина Мегедь. «Je suis Charles»: презентація
Величезний портрет Бодлера розцвів на полі в Італії
Проєкт «Пісні Бодлера»
Центр Бодлера та сучасної французької студії WT Bandy